Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 14:16

У світі вперше відзначають День солідарності з громадянським суспільством Росії


Мітинг у Москві, 6 травня 2013 року

Мітинг у Москві, 6 травня 2013 року

Київ – 30 квітня у світі вперше відзначають День солідарності з громадянським суспільством Росії. Дата приурочена до річниці розгону мітингу 6 травня 2012 року на Болотній площі у Москві. За рік, що минув, ситуація у Росії змінилась на гірше, вважають у правозахисних організаціях Amnesty International та Human Rights Watch. В Україні ж, кажуть місцеві експерти, громадськість приміряє на себе можливі наслідки «закручування гайок» у Росії.

Звіти міжнародних правозахисних організацій підтверджують, що громадянське суспільство і політичні опоненти Президента Росії Володимира Путіна зазнають утисків, тоталітарні тенденції у цій країні посилюються. Україна за роки президентства Віктора Януковича також погіршила показники щодо реалізації прав і свобод громадян, зазначають правозахисники.

За даними міжнародного Центру громадських свобод, порядки, які панують у Росії, мають великий вплив на сусідні держави – Білорусь й Україну. До того ж, заяви і дії проросійських, українофобських політичних сил і громадських організацій працюють на розкол українського суспільства, наголошує історик і публіцист Олександр Палій.

Він також застерігає: українська влада мавпує у Росії ставлення до приватної ініціативи, тиснучи на середній клас, який у цивілізованому суспільстві є носієм демократичних цінностей. Це призводить до економічного, а по тому і соціального занепаду держави, як у Росії, так і в Україні.

Креативні, роботящі люди, які є у кожному суспільстві, і у російському суспільстві теж, – їх вичавлюють з країни
«Креативні, роботящі люди, які є у кожному суспільстві, і у російському суспільстві теж, – їх вичавлюють з країни, – зазначає Палій. – У Росії залишаються люди, які не можуть конкурувати і не працюють на свою країну так ефективно, як могли б працювати люди культурні і розвинуті. Бюрократична машина «забила» підприємницьку активність. Найбільш престижна у Росії робота – це робота у державній сфері».

Від ГПУ-КДБ – до ФСБ і МВС

Публіцист Юрій Макаров вважає, що Київ час від часу «мавпує» дії режиму у Росії. «Кожний успішний крок російського репресивного режиму сприймається як мінімум за взірець чи актуальний сценарій для мавпування в Україні. І цього достатньо для того, щоб не просто відстежувати російську ситуацію як свою, а робити якісь солідарні кроки з російським суспільством», – каже Макаров.
Кожний успішний крок російського репресивного режиму сприймається як мінімум за взірець чи актуальний сценарій для мавпування в Україні
Небезпечний для України досвід, який російські спецслужби використовують від часів ВЧК – ГПУ – КДБ – це розпалювання міжетнічної ворожнечі, провокування конфліктів в опозиції і у громадянському суспільстві. Так вважає голова Конгресу національних громад України Йосип Зісельс.

Він наводить приклади опозиційних мітингів і демонстрацій у Москві, коли влада використовувала провокації проти учасників, щоб зіткнути демонстрантів із поліцейськими. У результаті більш як двадцятьох учасників мітингів у Москві звинувачено у нападах на поліцію.

«Формально, заарештовані отримують звинувачення за напад на поліцію. Спочатку люди стримувались, коли поліція починала їх бити, а потім почали робити спротив», – наголошує Зісельс.

Відтак, як визнають українські незалежні експерти, повільне «сповзання» Росії, України і Білорусі до спільного знаменника безправності громадян багато у чому нагадують реванш тієї системи, яка нібито була зруйнована більш ніж двадцять років тому.

Українські можновладці натомість кажуть, що проблеми із захистом прав людини можна розв’язати зокрема і шляхом запровадження усіх механізмів нового Кримінального процесуального кодексу. Як зауважив раніше керівник головного управління з питань судоустрою адміністрації президента України Андрій Портнов, кодекс зменшує свавілля правоохоронців і судів, дозволяє громадськості контролювати діяльність правоохоронних органів і проводити разом із відповідними державними установами моніторинг місць несвободи.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська залучила до цього процесу (моніторингу місць несвободи) громадські організації. На її думку, така співпраця інституту омбудсмена і неурядових організацій виявилась ефективною.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG