«Антирадянський» український сатиричний бестселер перевидали
Київ – У Києві презентували перевидання знаменитого сатиричного роману Олега Чорногуза «Аристократ із Вапнярки». Видавці кажуть, що ця книга навіть через тридцять років після свого першого виходу все ще влучно викриває недоліки українського суспільства.
Іван Малкович
«Аристократ із Вапнярки» – перший український сатиричний роман, який ще у 1979-му став бестселером, розійшовшись майже півмільйонним накладом. Нині цю книгу перевидало видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».
Його директор Іван Малкович пригадує, що із «Аристократом» Чорногуза познайомився ще у вісімнадцять і був неабияк захоплений книгою. Він каже: вже тоді зрозумів, що її автор – «найширокомасштабніший та найпотужніший український сатирик-романіст».
При цьому видавець переконаний, що відтоді «Аристократ» своєї актуальності не втратив: нині став ще чіткіше вказувати на недоліки українського суспільства.
«Ми бачимо тепер таких аристократів, що цей аристократ виглядає просто поетом, він дуже позитивний. Це чудовий аристократ, у порівнянні з тими аристократами нашими, бо вони вже не аристократи, а «княжа стать», яка літає над нами, як ангел», – говорить видавець.
Загребельний хотів зробити з Чорногуза Солженіцина
Утім, сам Олег Чорногуз пригадує, що перше видання роману супроводжувалось проблемами через надто викривальний гумор. Відтак надрукувати книгу вдалося лише після відповідної рекламної кампанії у пресі та, зокрема, завдяки сприянню Павла Загребельного.
Олег Чорногуз
«Він подзвонив директорові видавництва і запитує: «Чому ви не видаєте роман «Аристократ із Вапнярки»?» – «А рецензії є?» – «Є». – «Які?» – «Позитивні. То чому ви не видаєте?» – «Бо роман антирадянський». І тоді Загребельний сказав: «Якщо ми не видамо роман, то ми зробимо з Чорногуза українського Солженіцина і перекинемо на той бік барикад». Роман був виданий», – пригадує письменник.
Водночас надто гострі місця у книзі радянська цензура Олега Чорногуза тоді все ж таки змусила прибрати.
«Цензура сказала міняти, наприклад, фразу, що «тимчасові бувають уряди, а постійним тільки електрострум». Довелось міняти, що «тимчасові бувають тільки моди», щоб «Аристократ» вийшов, але після цензури я поновив», – пригадує автор книги.
«Аристократ» змусив порубати труну
Утім, час показав, що любові читачів це не применшило: чимало з них писали письменникові листи вдячності та схвальні відгуки. Так, наприклад, Петрові Філоненку із Запоріжжя «Аристократ» навіть врятував життя.
«Лікарі вважали мене безнадійним. Рідні готувалися до моїх похоронів. І тут дружина принесла для підняття духу твого «Аристократа із Вапнярки». Всі хворі у палаті сміялися до сліз, коли вона читала роман уголос. Через 2 дні засміявся і я… Перше, що я зробив, наказав порубати труну, яку приготували для мене. Тепер лікарі кажуть, що житиму я довго і весело», – написав він свого часу у листі до Олега Чорногуза.
Наразі ж перевиданий «Аристократ із Вапнярки» уже доступний в українських книгарнях.
