Лілль – Останні дослідження у Франції засвідчили, що населення цієї країни вперше за останні 30 років справді відчуло, що стає біднішим. Тим часом як місцева влада і євроустанови намагаються пожвавити споживання, самі споживачі гадають, на чому б ще заощадити, купують все менше і найнеобхідніше. Кореспондент Радіо Свобода побував у провінційному містечку Лілль, що на півночі Франції, щоб з’ясувати, чому і наскільки впала купівельна спроможність французів.
У великому комерційному центрі Carrefour людно вже з самого ранку. Однак якщо декілька років тому народ тут без вагань вщерть наповнював візки продуктами, то наразі вміст цих візків частіше виглядає дещо скромніше.
Тридцятирічна Веронік пояснює, що закупівлі тепер добре продумані. «Купуємо значно менше. Все те, що є неістотним – скажімо, модні речі і таке інше – більше не привертає нашої уваги», – каже вона.
Пенсіонерка Режін додає, що особливо дорожчають ліки, а щодо продуктів харчування, то головним мірилом стала їхня вартість, а не якість, як це було колись. «Замість того, щоб брати продукти вищої якості, я віддаю перевагу дешевшим і, відповідно, менш якісним», – розповідає Режін.
Ростуть ціни, податки та сумніви
За даними аналітичного центру Mediaprism, на падіння купівельної спроможності нарікає вісімдесят відсотків французів. Головними причинами вважають стрімке зростання податків, вартості енергії та автомобільного пального. Не дивно, що люди стали значно рідше дозволяти собі дорогі відпустки за кордоном та добре зважують всі «за» і «проти», роблячи такі великі витрати, як купівля авто. Тож не дивно, що у Франції та, зрештою, у всій Західній Європі, помітно скоротилася кількість реєстрації нових номерних знаків легкових машин.
Представник Mediaprism Тома Лорансо вказує ще на деякі особливості результатів опитувань громадян на предмет збідніння.
«Коли питаєш людей, «що ви хочете зберегти будь-якою ціною», то чуєш у відповідь: помешкання і здоров’я. Але у тих, у кого прибутки найнижчі, залишається тільки помешкання, бо на здоров’ї вони стали теж економити», – пояснює фахівець.
Рушій економіки вповільнився і сіє песимізм
Характерно, що маже вісімдесят відсотків французів переконані, що для відстоювання своєї купівельної спроможності вони можуть покладатися тільки на себе, а не на владу. Щоб зводити кінці з кінцями, люди вдаються до найрізноманітніших прийомів, каже Тома Лорансо.
«Молодь більше схильна до економії за рахунок обмінів і розпродажу. Чимало з них купують секонд-гендові товари та не вагаються перепродавати те, що їм більше не потрібне, – каже французький експерт. – Тим часом жінки, які частіше здійснюють закупівлі, знають, що більше не слід брати багато товару тільки через те, що він продається зі знижками».
Загалом, споживання, яке у Франції є традиційним рушієм економіки, як виглядає, ще не готове відновити свій колишній рівень. Саме це й є головною причиною песимізму Міжнародного валютного фонду, який цьогоріч знову прогнозує Франції незначний економічний спад.
У великому комерційному центрі Carrefour людно вже з самого ранку. Однак якщо декілька років тому народ тут без вагань вщерть наповнював візки продуктами, то наразі вміст цих візків частіше виглядає дещо скромніше.
Тридцятирічна Веронік пояснює, що закупівлі тепер добре продумані. «Купуємо значно менше. Все те, що є неістотним – скажімо, модні речі і таке інше – більше не привертає нашої уваги», – каже вона.
Пенсіонерка Режін додає, що особливо дорожчають ліки, а щодо продуктів харчування, то головним мірилом стала їхня вартість, а не якість, як це було колись. «Замість того, щоб брати продукти вищої якості, я віддаю перевагу дешевшим і, відповідно, менш якісним», – розповідає Режін.
Ростуть ціни, податки та сумніви
За даними аналітичного центру Mediaprism, на падіння купівельної спроможності нарікає вісімдесят відсотків французів. Головними причинами вважають стрімке зростання податків, вартості енергії та автомобільного пального. Не дивно, що люди стали значно рідше дозволяти собі дорогі відпустки за кордоном та добре зважують всі «за» і «проти», роблячи такі великі витрати, як купівля авто. Тож не дивно, що у Франції та, зрештою, у всій Західній Європі, помітно скоротилася кількість реєстрації нових номерних знаків легкових машин.
Представник Mediaprism Тома Лорансо вказує ще на деякі особливості результатів опитувань громадян на предмет збідніння.
«Коли питаєш людей, «що ви хочете зберегти будь-якою ціною», то чуєш у відповідь: помешкання і здоров’я. Але у тих, у кого прибутки найнижчі, залишається тільки помешкання, бо на здоров’ї вони стали теж економити», – пояснює фахівець.
Рушій економіки вповільнився і сіє песимізм
Характерно, що маже вісімдесят відсотків французів переконані, що для відстоювання своєї купівельної спроможності вони можуть покладатися тільки на себе, а не на владу. Щоб зводити кінці з кінцями, люди вдаються до найрізноманітніших прийомів, каже Тома Лорансо.
«Молодь більше схильна до економії за рахунок обмінів і розпродажу. Чимало з них купують секонд-гендові товари та не вагаються перепродавати те, що їм більше не потрібне, – каже французький експерт. – Тим часом жінки, які частіше здійснюють закупівлі, знають, що більше не слід брати багато товару тільки через те, що він продається зі знижками».
Загалом, споживання, яке у Франції є традиційним рушієм економіки, як виглядає, ще не готове відновити свій колишній рівень. Саме це й є головною причиною песимізму Міжнародного валютного фонду, який цьогоріч знову прогнозує Франції незначний економічний спад.
