Київ – В Україні та у країнах Євросоюзу політологи і науковці міркують, чи не час Перше травня скинути «на смітник історії», чи все ж день міжнародної солідарності трудящих залишається актуальним. А доки експерти аналізують тенденції на міжнародному ринку праці, перспективи подолання соціально-економічної кризи тощо – в європейських столицях 1 травня зібрало багатотисячні демонстрації, учасники яких вимагають роботи і належної оплати праці. В Україні ліві політичні сили провели свої акції.
Згідно з дослідженнями Європейської комісії, у державах Євросоюзу за останнє п’ятиріччя кількість протестів проти соціально-економічної політики національних урядів та ЄС зростає. Як результат – зростає популярність лівих політичних сил і профспілкового руху.
В Україні соціально-економічні проблеми спричинили подібні процеси: за даними Центру досліджень суспільства, зростає популярність комуністів та опозиційних партій, зростає кількість акцій протесту локального характеру. Так, у перші три місяці цього року українці виходили на захист прав найманих робітників 103 рази (це на чверть більше, ніж у 2012 році).
Як зазначила експерт Центру досліджень суспільства Оксана Дутчак, нинішнє 1 травня стало рекордним за кількістю учасників демонстрацій за останні 5 років. На її думку, українці мають усі підстави виходити на вулицю і надалі.
У своєму дослідженні Дутчак зазначає, що у державному бюджеті на 2013 рік не закладено кошти, необхідні для виплати зарплат в останньому кварталі цього року працівникам бюджетної сфери. Також вийти на акції протесту можуть і освітяни, обурені низькими зарплатами і намірами уряду надалі оптимізувати учбові заклади, себто – закривати їх.
«Релікт тоталітаризму»
Тим часом дехто з аналітиків зауважує, що Першотравень як день солідарності трудящих має більшу підтримку в суспільствах країн Євросоюзу, аніж в Україні. Керівник програм Інституту політичної освіти Олександр Солонтай у розмові з Радіо Свобода з цього приводу зазначає, що Першотравень по-українськи має радянське коріння і відрізняється від традицій Дня міжнародної солідарності в Європі.
«У країнах Євросоюзу 1 травня ніколи не було державним святом! Тобто в Європі поняття «солідарність людей праці» сприймають як справжню солідарність справді працюючих людей, а не як форму державного святкування на тему культу праці, – зауважує Солонтай. – З історичного погляду Європа ніколи не була настільки лівою, якою свого часу була Україна. Але при цьому усьому в Україні досі немає справжніх, в європейському розумінні, профспілок, немає справжніх асоціацій малого і середнього бізнесу та спільнот працюючих людей».
Європа, не маючи при владі прокомуністичних режимів, пишається потужними профспілками, а середній і малий бізнес мають механізми впливу на уряд, каже Солонтай.
«Ми звикли сприймати святкування 1 травня або як маніфестацію політичного характеру, або як день, коли люди можуть попрацювати самі на себе взагалі – на городі, себто. В Європі політичне забарвлення існує, але акції більше сприймаються як акції, на яких працюючі люди висловлюють свої нагальні проблеми», – зазначає експерт.
Київський політолог Євген Петренко переконаний, що день 1 травня міг би стати потужною заявкою українців на захист своїх соціальних прав, якби його підтримувала українська спільнота, якби саме пересічні українці масово виходили на захист своїх соціальних прав. Але досі люди виходять на демонстрації за вказівкою влади і провладних профспілок, вважає експерт.
«В Україні цей день – релікт тоталітаризму. Свого часу імперська, а нині, як то кажуть, злочинна влада привласнила собі свято Першого травня. На Заході у цей день ми бачимо, як виходять багато тисяч людей на вулиці, там це справжнє свято солідарності. У Польщі профспілка була названа «Солідарність», це історичний факт!» – зазначив Євген Петренко Радіо Свобода.
На його думку, 1 травня не стане днем солідарності трудящих, допоки існуватимуть профспілки старого, радянського зразка і допоки людей виводитимуть на першотравневі демонстрації представники старих лівих сил.
Згідно з дослідженнями Європейської комісії, у державах Євросоюзу за останнє п’ятиріччя кількість протестів проти соціально-економічної політики національних урядів та ЄС зростає. Як результат – зростає популярність лівих політичних сил і профспілкового руху.
В Україні соціально-економічні проблеми спричинили подібні процеси: за даними Центру досліджень суспільства, зростає популярність комуністів та опозиційних партій, зростає кількість акцій протесту локального характеру. Так, у перші три місяці цього року українці виходили на захист прав найманих робітників 103 рази (це на чверть більше, ніж у 2012 році).
Як зазначила експерт Центру досліджень суспільства Оксана Дутчак, нинішнє 1 травня стало рекордним за кількістю учасників демонстрацій за останні 5 років. На її думку, українці мають усі підстави виходити на вулицю і надалі.
У своєму дослідженні Дутчак зазначає, що у державному бюджеті на 2013 рік не закладено кошти, необхідні для виплати зарплат в останньому кварталі цього року працівникам бюджетної сфери. Також вийти на акції протесту можуть і освітяни, обурені низькими зарплатами і намірами уряду надалі оптимізувати учбові заклади, себто – закривати їх.
«Релікт тоталітаризму»
Тим часом дехто з аналітиків зауважує, що Першотравень як день солідарності трудящих має більшу підтримку в суспільствах країн Євросоюзу, аніж в Україні. Керівник програм Інституту політичної освіти Олександр Солонтай у розмові з Радіо Свобода з цього приводу зазначає, що Першотравень по-українськи має радянське коріння і відрізняється від традицій Дня міжнародної солідарності в Європі.
В Європі поняття «солідарність людей праці» сприймають як справжню солідарність працюючих людей, а не як форму державного святкування на тему культу праціОлександр Солонтай
Європа, не маючи при владі прокомуністичних режимів, пишається потужними профспілками, а середній і малий бізнес мають механізми впливу на уряд, каже Солонтай.
«Ми звикли сприймати святкування 1 травня або як маніфестацію політичного характеру, або як день, коли люди можуть попрацювати самі на себе взагалі – на городі, себто. В Європі політичне забарвлення існує, але акції більше сприймаються як акції, на яких працюючі люди висловлюють свої нагальні проблеми», – зазначає експерт.
Київський політолог Євген Петренко переконаний, що день 1 травня міг би стати потужною заявкою українців на захист своїх соціальних прав, якби його підтримувала українська спільнота, якби саме пересічні українці масово виходили на захист своїх соціальних прав. Але досі люди виходять на демонстрації за вказівкою влади і провладних профспілок, вважає експерт.
В Україні цей день – релікт тоталітаризму. Свого часу імперська, а нині, як то кажуть, злочинна влада привласнила собі свято Першого травняЄвген Петренко
На його думку, 1 травня не стане днем солідарності трудящих, допоки існуватимуть профспілки старого, радянського зразка і допоки людей виводитимуть на першотравневі демонстрації представники старих лівих сил.
