Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:54

Реконструкція парку Шевченка у Дніпропетровську: користь чи загроза?


Центральний парк імені Шевченка, Дніпропетровськ, 2 травня 2013 року

Центральний парк імені Шевченка, Дніпропетровськ, 2 травня 2013 року

У Дніпропетровську вирішили реконструювати центральний парк імені Шевченка. Об’єкт має статус пам’ятки національного значення. Влада представила проект реконструкції вартістю в кілька мільйонів гривень і назвала виконавців робіт, однак громадськість та екологи проти. Вони з’ясували: ніякого конкурсу проектів оновлення парку не було. Крім того, кажуть вони, реконструкція несе реальну загрозу втрати унікального природного середовища, що дивом збереглось в центрі міста. У Дніпропетровську вже був гіркий досвід знищення частини парку під виглядом «реконструкції».

Парк імені Шевченка у Дніпропетровську площею в понад 50 гектарів розкинувся на самому березі Дніпра – у центрі міста та на острові посеред річки. Старі тінисті дерева, гранітні кручі, палац з колонами… Улюблене місце відпочинку жителів, що має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва національного значення, востаннє оновлювали майже півстоліття тому. Впорядкувати його до Кобзаревого ювілею, а ще краще – до осені цього року, каже міська влада, – справа честі.

Головний архітектор держпідприємства «Дніпрогромпроект», авторка проекту реконструкції Світлана Пікаш заявляє: передусім на п’єдестал повернуть демонтований рік тому для ремонту найвищий у світі пам’ятник Кобзареві, потім в парку замінять порепаний асфальт на тротуарну плитку. Далі – вирубають аварійні дерева і висадять молоді, створять нові «зелені» композиції тощо.

Планування парку обіцяють зберегти

Родзинкою, каже Світлана Пікаш, стане нова архітектурна форма – 17-метровий штучний водоспад «Поріг ревучий». Роботи, як планується, обійдуться бюджетові не менше ніж в 5 мільйонів гривень. Архітектор запевняє: своєї історичної цінності парк при цьому не втратить.

«Парк Шевченка має статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, отож ремонтні роботи з благоустрою проводитимуться з урахуванням повного збереження існуючої планувальної системи. Передбачається, що проводитиметься санація деревного фонду, підсаджування молодих саджанців у віці 8–12 років, відновлення квітників», – розповіла автор проекту.

А втім, громадськість та екологи Дніпропетровська б’ють на сполох. Вони нарахували в презентованому проекті десяток порушень законів України. Природозахисниця Віра Матвієвська розказує: аби змінити вигляд парку, що є пам’яткою національного значення, мали б розробити цілу низку документів, зокрема, довгостроковий проект утримання парку, проект землеустрою, чітко визначити межі парку – і узгодити все це з двома профільними міністерствами. Однак нічого цього немає.

«Захотіли – зробили це, захотіли – зробити те»

Громадська активістка впевнена: мощення парку тротуарною плиткою не виправдане економічно і завдасть шкоди його зовнішності, а штучний водоспад потребуватиме прокладання труб і зміни рельєфу, що взагалі неприпустимо.

Крім того, активістку обурює, що для оновлення парку планують вирубати сотню дерев. Дерева парку Шевченка можуть повторити долю частково знищених під виглядом реконструкції зелених насаджень парку Глоби, сказала Радіо Свобода Віра Матвієвська.

«На схемі має бути вказано місце, де це дерево, вид, вік, діаметр, стан тощо, і тоді зрозуміло, що видаляється. У нашому ж випадку 97 дерев на вирубування є, але адреса одна – парк Шевченка. А де конкретно ці дерева, це ж можна знести не ті дерева? Те саме було й в парку Глоби, коли знесли понад 400 дерев. У даному випадку за нас все вирішує влада: захотіли – зробили це, захотіли – зробити те», – зазначила активістка.

«Є можливість освоїти кошти»

Правозахисника Василя Сухова в запланованій владою реконструкції парку турбує те, що місцина просто може втратити свій «неповторний дух»: відвідувачів має приваблювати природна унікальність, а не штучні пішохідні доріжки і штучний водоспад, який не має ніякного стосунку ані до творчості Шевченка, ані до Дніпрових порогів. Але найбільше хвилює Сухова невизначеність з кошторисом проекту.

«Є можливість освоїти кошти, в прямому й переносному сенсі. І, видно, згори у зв’язку 200-річчям Кобзаря дали команду щось робити. Є питання до всіх складових кошторису. Одна складова кошторису – відновлення пам’ятника, друга – на ліхтарі, третя – на тротуарну плитку. Водоспад – це тільки ідея, його кошторису в цьому проекті немає, тобто буде ще окремий кошторис. Всі ці кошториси приблизні, загального кошторису ніхто не знає. Я так думаю, все це потягне мільйонів на 10. А потім з’являться якісь непередбачені витрати, і буде мільйонів на 20», – заявив Радіо Свобода Сухов.

Громадські активісти й члени природоохоронних організацій Дніпропетровська вже створили ініціативну групу для захисту парку й звернулись з вимогою допомогти зберегти унікальний парк до Генеральної прокуратури України та міністерств. Якщо влада все ж наважиться без подальших обговорень з громадськістю розпочати реконструкцію, захисники кажуть, що спинятимуть техніку «живим щитом».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG