Київ – Уряд України з жалем сприйняв недавню доповідь Торгового представництва Сполучених Штатів, в якій країну називають одним з основних порушників прав інтелектуальної власності у світі в рамках так званого «Списку 301».
Про це йдеться в офіційному коментарі віце-прем'єр-міністра Костянтина Грищенка, розміщеному на Інтернет-сайті уряду України.
«Такий статус не відображає реального стану справ у цій сфері та не враховує зусилля української влади, спрямовані на вдосконалення законодавчої бази та практики правозастосування в питаннях інтелектуальної власності», – заявляє Костянтин Грищенко.
За його словами, лише з початку цього року в питаннях захисту прав інтелектуальної власності окремим розпорядженням генерального прокурора України встановлено прокурорський нагляд за дотриманням прав інтелектуальної власності в міністерствах і відомствах. У квітні 2013 року було закрито два великі Інтернет-ресурси, які використовувалися для поширення неліцензійного контенту. З початку року в п'ять разів більше, ніж у 2012 році, було конфісковано контрафактних оптичних носіїв неліцензійних відео-аудіоматеріалів.
Віце-прем'єр-міністр Костянтин Грищенко вважає, що Україна залишається на позиціях «забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності в Україні, як того вимагають міжнародні зобов'язання».
«Країна-притулок» для піратів
1 травня Торгове Представництво США внесло Україну до списку країн, де порушуються права інтелектуальної власності, що може призвести до позбавлення країни пільгових умов у торгівлі зі Сполученими Штатами.
«Це визначення є кульмінацією зростаючої протягом декількох років стурбованості з приводу широко поширених крадіжок інтелектуальної власності, в тому числі зростаючих порушень прав інтелектуальної власності, де задіяні урядові структури», – йдеться про Україну в так званому, Звіті «301» Офісу торгового представника США.
У ньому також говориться, що «уряд України не вдався до достатніх заходів, щоб продемонструвати прихильність врегулюванню давніх проблем», а Україна з 1999 року сприймається в світі як «країна-притулок» для Інтернет-піратів.
Слід зазначити, що Україна єдина, що названа у доповіді «пріоритетною іноземною державою». У «пріоритетний наглядовий список» занесено 10 країн – серед них Росія.
Зовсім пірати
Сьогодні люди, які називають себе піратами в Україні, говорять про те, що вони не використовують чиюсь інтелектуальну або авторську власність у своїх цілях і заради досягнення прибутку. Серед пріоритетів діяльності Всеукраїнського громадського об'єднання «Українське піратське співтовариство» популяризація, наприклад, такого програмного забезпечення, яке буде доступне всім, без ліцензій та оплати.
«Сьогодні вартість програмного забезпечення (ПО) для одного робочого комп'ютерного місця в школі – коли ми говоримо про ліцензійні продукти відомих брендів, таких, як «Майкрософт» – складає більше тисячі доларів. Сьогодні в одній з шкіл Києва ми намагаємося впровадити альтернативне і безкоштовне програмне забезпечення. Вигод від цього кілька: вчителі спокійні, коли до школи приходить перевірка, діти знають, що працюють на законній ПЗ, і, що дуже важливо, – ці програми безкоштовні», – сказав Сергій Яригін Російській службі «Голосу Америки».
Поки що це тільки разовий експеримент, але якщо він «приживеться», вважає Сергій Яригін, його варто розширити і впровадити в школах, які потребують комп'ютеризації.
Втім, Яригін іронічно відзначає, що термін «пірати» дещо застарілий, коли мова йде про таких як він:
«Так, ми – українські «пірати». Але наша мета – це не тирити у когось програмне забезпечення, а просувати альтернативу, вільні програми, які можна спокійно і чесно використати».
Сергій Яригін стверджує, що розуміє, чому саме Сполучені Штати виступають в ролі головного борця з піратством в усьому світі:
«Дві третини валового доходу США становить плата за нематеріальну власність – виробництво музики, кіно, технологій, програмного забезпечення. Але у випадку з Україною, ми можемо говорити, ймовірно, десь про суму у 50-60 мільйонів доларів, не оподатковуваних податком з боку Америки. Це не так багато для того, щоб називати Україну головною «піратської країною».
Все буде Інтернет
На думку члена Вищої ради Інтернет партії України Владислава Савчука, для того, щоб Україна не фігурувала в світових «чорних списках» в якості «пірата номер один», її слід визнати країною, яка не здатна забезпечувати населення ліцензійним продуктом. Владислав Савчук вважає, що все, що знаходиться у всесвітній мережі – не повинно піддаватися будь-якій ревізії з боку наглядових органів з дотримання авторських прав:
«Інтернет – це територія свободи, і все, що там є, за це платити не потрібно, якщо мова не йде про комерційне використання того чи іншого ресурсу», – зауважив Владислав Савчук Російській службі «Голосу Америки».
Він називає «абсурдом» будь-які спроби ввести податки чи збори в Інтернеті за той чи інший контент, який безкоштовно викладається в мережу для масового користувача. Навіть ті фільми, які в Інтернеті можна побачити швидше офіційного показу в кінотеатрах, на думку Владислава Савчука, не повинні викликати проблем у правоохоронних органів. Тим більше, коли мова йде про «екранки» – фільми, нелегально зняті на відеокамеру під час легального кіносеансу.
«Продукт, який потрапляє таким чином в мережу, має право на існування хоча б тому, що він жахливої якості! Фільм, знятий на мобільний телефон у темному залі, з жахливим звуком можна подивитися в ознайомлювальних цілях, переглянути його, щоб переконатися, чи варто піти на цей фільм в кінотеатр чи ні. Я думаю, що такий вид розповсюдження інформації про фільм – тільки на руку його виробникам», – зазначає Владислав Савчук.
Хто винен?
На одному з новинних сайтів голова Державної служби інтелектуальної власності України Микола Ковин 30 квітня написав у своєму блозі, що сьогоднішня боротьба з інтелектуальним піратством в Україні нагадала йому ситуацію з життя країни в 1990-ті.
«Колись, у 90-ті роки, Україна була одним з основних місць збуту викрадених німецьких автомобілів. Питання тоді ледь не перетворилося на серйозну проблему у відносинах з ФРН та Євросоюзом у цілому. Поступово, посилення контролю на митниці, низка конфіскацій авто у їх нових українських власників… пом’якшила проблему», – підкреслює Микола Ковин.
За його словами, «при всіх існуючих в Україні прогалинах у законодавстві, пов'язаному з авторським правом і недоліках його правозастосування, все ж основною проблемою у сфері захисту інтелектуальної власності є низький рівень суспільної свідомості».
Про це йдеться в офіційному коментарі віце-прем'єр-міністра Костянтина Грищенка, розміщеному на Інтернет-сайті уряду України.
«Такий статус не відображає реального стану справ у цій сфері та не враховує зусилля української влади, спрямовані на вдосконалення законодавчої бази та практики правозастосування в питаннях інтелектуальної власності», – заявляє Костянтин Грищенко.
За його словами, лише з початку цього року в питаннях захисту прав інтелектуальної власності окремим розпорядженням генерального прокурора України встановлено прокурорський нагляд за дотриманням прав інтелектуальної власності в міністерствах і відомствах. У квітні 2013 року було закрито два великі Інтернет-ресурси, які використовувалися для поширення неліцензійного контенту. З початку року в п'ять разів більше, ніж у 2012 році, було конфісковано контрафактних оптичних носіїв неліцензійних відео-аудіоматеріалів.
Віце-прем'єр-міністр Костянтин Грищенко вважає, що Україна залишається на позиціях «забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності в Україні, як того вимагають міжнародні зобов'язання».
«Країна-притулок» для піратів
1 травня Торгове Представництво США внесло Україну до списку країн, де порушуються права інтелектуальної власності, що може призвести до позбавлення країни пільгових умов у торгівлі зі Сполученими Штатами.
«Це визначення є кульмінацією зростаючої протягом декількох років стурбованості з приводу широко поширених крадіжок інтелектуальної власності, в тому числі зростаючих порушень прав інтелектуальної власності, де задіяні урядові структури», – йдеться про Україну в так званому, Звіті «301» Офісу торгового представника США.
У ньому також говориться, що «уряд України не вдався до достатніх заходів, щоб продемонструвати прихильність врегулюванню давніх проблем», а Україна з 1999 року сприймається в світі як «країна-притулок» для Інтернет-піратів.
Слід зазначити, що Україна єдина, що названа у доповіді «пріоритетною іноземною державою». У «пріоритетний наглядовий список» занесено 10 країн – серед них Росія.
Зовсім пірати
Сьогодні люди, які називають себе піратами в Україні, говорять про те, що вони не використовують чиюсь інтелектуальну або авторську власність у своїх цілях і заради досягнення прибутку. Серед пріоритетів діяльності Всеукраїнського громадського об'єднання «Українське піратське співтовариство» популяризація, наприклад, такого програмного забезпечення, яке буде доступне всім, без ліцензій та оплати.
«Сьогодні вартість програмного забезпечення (ПО) для одного робочого комп'ютерного місця в школі – коли ми говоримо про ліцензійні продукти відомих брендів, таких, як «Майкрософт» – складає більше тисячі доларів. Сьогодні в одній з шкіл Києва ми намагаємося впровадити альтернативне і безкоштовне програмне забезпечення. Вигод від цього кілька: вчителі спокійні, коли до школи приходить перевірка, діти знають, що працюють на законній ПЗ, і, що дуже важливо, – ці програми безкоштовні», – сказав Сергій Яригін Російській службі «Голосу Америки».
Поки що це тільки разовий експеримент, але якщо він «приживеться», вважає Сергій Яригін, його варто розширити і впровадити в школах, які потребують комп'ютеризації.
Втім, Яригін іронічно відзначає, що термін «пірати» дещо застарілий, коли мова йде про таких як він:
«Так, ми – українські «пірати». Але наша мета – це не тирити у когось програмне забезпечення, а просувати альтернативу, вільні програми, які можна спокійно і чесно використати».
Сергій Яригін стверджує, що розуміє, чому саме Сполучені Штати виступають в ролі головного борця з піратством в усьому світі:
«Дві третини валового доходу США становить плата за нематеріальну власність – виробництво музики, кіно, технологій, програмного забезпечення. Але у випадку з Україною, ми можемо говорити, ймовірно, десь про суму у 50-60 мільйонів доларів, не оподатковуваних податком з боку Америки. Це не так багато для того, щоб називати Україну головною «піратської країною».
Все буде Інтернет
На думку члена Вищої ради Інтернет партії України Владислава Савчука, для того, щоб Україна не фігурувала в світових «чорних списках» в якості «пірата номер один», її слід визнати країною, яка не здатна забезпечувати населення ліцензійним продуктом. Владислав Савчук вважає, що все, що знаходиться у всесвітній мережі – не повинно піддаватися будь-якій ревізії з боку наглядових органів з дотримання авторських прав:
«Інтернет – це територія свободи, і все, що там є, за це платити не потрібно, якщо мова не йде про комерційне використання того чи іншого ресурсу», – зауважив Владислав Савчук Російській службі «Голосу Америки».
Такий статус не відображає реального стану справ у цій сфері та не враховує зусилля української влади, спрямовані на вдосконалення законодавчої бази та практики правозастосування в питаннях інтелектуальної власностіКостянтин Грищенко
«Продукт, який потрапляє таким чином в мережу, має право на існування хоча б тому, що він жахливої якості! Фільм, знятий на мобільний телефон у темному залі, з жахливим звуком можна подивитися в ознайомлювальних цілях, переглянути його, щоб переконатися, чи варто піти на цей фільм в кінотеатр чи ні. Я думаю, що такий вид розповсюдження інформації про фільм – тільки на руку його виробникам», – зазначає Владислав Савчук.
Хто винен?
На одному з новинних сайтів голова Державної служби інтелектуальної власності України Микола Ковин 30 квітня написав у своєму блозі, що сьогоднішня боротьба з інтелектуальним піратством в Україні нагадала йому ситуацію з життя країни в 1990-ті.
«Колись, у 90-ті роки, Україна була одним з основних місць збуту викрадених німецьких автомобілів. Питання тоді ледь не перетворилося на серйозну проблему у відносинах з ФРН та Євросоюзом у цілому. Поступово, посилення контролю на митниці, низка конфіскацій авто у їх нових українських власників… пом’якшила проблему», – підкреслює Микола Ковин.
За його словами, «при всіх існуючих в Україні прогалинах у законодавстві, пов'язаному з авторським правом і недоліках його правозастосування, все ж основною проблемою у сфері захисту інтелектуальної власності є низький рівень суспільної свідомості».
