Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 18:40

Публічна набожність політиків сприяє релігійному розколу?


Київ – Українці негативно оцінюють вплив політиків на церкву, а публічну демонстрацію релігійності високопосадовців не схвалюють майже 40% опитаних. Такими є результати нещодавнього дослідження Центру Разумкова. Експерти наголошують: прихильність можновладців до певних конфесій сприяє розколові суспільства. Між тим, в УПЦ (Московського патріархату) переконані, що преференції окремим конфесіям – це міф.

В Україні сьогодні спостерігається явний перекіс провладного інтересу до окремих релігійних громад, що не сприяє налагодженню нормального міжконфесійного діалогу. На цьому наголошує політолог Олександр Палій. Він каже, що це особливо помітно у регіонах, підконтрольних владній партії.

«Там парафіям Київського патріархату і греко-католикам, як правило, дуже важко отримати землю під будівництво. Крім того, є тиск на парафії Київського патріархату з метою змусити його перейти на сторону Московського патріархату. Це відбувається на Черкащині, на Кіровоградщині. Крім того, є кілька дуже резонансних спроб відібрати храми у парафій Київського патріархату. Такий тиск викликаний промосковськими симпатіями окремих провладних діячів», – наголошує політолог.

Із цим погоджується і речник УПЦ-КП Євстратій (Зоря). Він каже, до 2005 року на один храм, який передавали у користування Київському патріархатові, припадало сім храмів, які передавали Московському.

Між тим речник УПЦ (МП) Георгій Коваленко наголошує, що права парафій Московського патріархату теж не завжди дотримуються.

«За останні кілька років у Києві ми не отримали жодної ділянки», – наголошує Коваленко.
Політики мають проявляти свою релігійну належність – речник УПЦ (МП)

Протоієрей наголошує, що преференції для релігійних громад – це міф. За його словами, попри певні проблеми у деяких регіонах, масових нарікань щодо порушення державою прав тих чи інших конфесій нині в Україні немає.

Що ж до інтересу чиновників до певних церков, то, на думку Георгія Коваленка, він радше природний, ніж заполітизований, адже, як і будь-яка людина, політик не може лишатися поза релігією.

Нинішній президент чітко засвідчив те, до якої церкви він належить
«Нинішній президент чітко засвідчив те, до якої церкви він належить, і таким чином припинив ту пострадянську тенденцію, коли у нас очільники держави були взагалі невідомо, чи віруючі, чи не віруючі, чи до якої церкви належать. Вони блукали по всіх храмах на свята. Вони якраз мають проявляти свою приналежність релігійну», – каже протоієрей.

Між тим, нещодавнє опитування Центру Разумкова засвідчило, що публічна набожність політиків дратує нині майже третину українців. А от архієпископ Зоря вважає, що публічна демонстрація своєї конфесійної належності чиновниками лише сприяє розколові суспільства.

«Якщо політик чи державний діяч віруюча людина, він повинен ходити до храму. А от наскільки і яким чином це демонструвати у публічному просторі – питання внутрішнього відчуття балансу», – наголошує архієпископ.

Протестанти – без подарунків, католики – без будівель

Тим часом релігієзнавець Людмила Филипович пояснює нерівність релігійних громад в Україні насамперед недотриманням можновладцями відповідних законів. При цьому вона уточнює, що нині жодна із громад не може сказати, що повністю задоволена ставленням держави до своїх потреб.

«Наприклад, протестанти досі не отримали різдвяні подарунки, тому що їх затримали на митниці. Більше того, вони вимушені платити за простій цих подарунків. Чи, наприклад, за минулий рік жодна будівля католицької церкви не була повернута на численні запити й прохання. Тільки Українська православна церква (Московського патріархату) перебуває сьогодні у привілейованому стані, але і у неї є дуже багато питань до сьогоднішньої влади», – зауважує релігієзнавець.

Майже 70% українців вважають себе віруючими. При цьому найвищий рівень релігійності, за даними соціологічних опитувань, як і раніше, проявляють мешканці західних регіонів України.
  • 16x9 Image

    Софія Середа

    На Радіо Свобода – з липня 2011 року. Народилася, виросла і здобула початкову освіту у місті Гадяч на Полтавщині. Із 2008-го – студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, який у 2012-му закінчила з відзнакою (спеціалізація «Радіожурналістика»). Здобуваю кваліфікацію магістра. Цікавлюся політикою, психологією, літературою. Вивчаю іспанську та італійську мови.
    Sophia Sereda | Crea il tuo badge

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG