Доступність посилання

ТОП новини

Великдень і церква в житті українців


Київ – Великдень – одне з найулюбленіших свят українців. На Великдень українські родини – кілька поколінь відразу – відвідують служби Божі, вітають Воскресіння Христове, а по тому збираються за одним столом на святкову трапезу. І, як вважають науковці, великодні традиції допомагали зберігати український дух за імперських часів, пережили боротьбу з релігією у радянські часи і підтримують відродження української державності нині.

На сьогодні, як і у більшості європейських держав, українське суспільство толерує себе як поліконфесійне. Але, на відміну від Європи, більшість українців сповідують православ’я, що не заважає вірним інших християнських конфесій і представникам інших релігій почуватися в Україні достатньо комфортно.

Нині у країнах Євросоюзу науковці відмічають своєрідну «втому» спільноти від релігії; чимало європейців визнають, що релігія відіграє усе меншу роль в їхньому житті. Одна з причин цього – те, що релігійні лідери не завжди готові до змін у суспільстві, зазначає львівський дослідник історії церкви Андрій Юраш.

У нас в Україні, як і у багатьох інших пострадянських країнах, сучасна церква прийшла на руїни
Андрій Юраш
«В Україні церква має інакшу історію. У нас в Україні, як і у багатьох інших пострадянських країнах, сучасна церква прийшла на руїни. Коли були повністю зруйновані всі до того часу існуючі авторитетні впливові інститути, церква об’єктивно зайняла нішу, на яку мало хто може претендувати, враховуючи низку обставин, – наголошує Юраш. – Така унікально велика довіра до церкви, як в Україні, пояснюється тим, що церква змогла дати людям ті моральні, суспільні, ідеологічні, культурні імперативи, на які неспроможна жодна інша владна інституція».

Київський релігієзнавець В’ячеслав Лихачов також пов’язує відмінність у рівні довіри до церкви в європейському й українському суспільствах з різними умовами функціонування церкви та розвитку релігійних громад. У Європі церква розвивалась поступово і безперервно, в Україні ж традиція була перервана за радянських часів.

Для європейців релігійність – це система ціннісних орієнтацій, а для багатьох українців – це лише дотримання окремих релігійних обрядів
В’ячеслав Лихачов
«На Заході релігія мала достатньо тривалий час, щоб сформулювати відповіді на виклики сучасного світу, якого українська церква і релігійні спільноти України не мали. Тож для європейців релігійність – це система ціннісних орієнтацій, а для багатьох українців – це лише дотримання окремих релігійних обрядів», – зауважив Лихачов у розмові з Радіо Свобода.

Відродження церкви – частина відродження України

Серед українських експертів існує й думка, що церква відіграла велику об’єднальну роль для спільноти у різні історичні епохи. Церква для українців завжди була, і для більшості залишається донині, чимось більшим, ніж уособлення системи вірувань і моральних цінностей.

Досі для мешканців «материкової України» за складних обставин церква – прихисток для змученої душі, місце, де можна знайти справедливість і зрозуміти, як жити далі. Для українців, які мешкають поза межами України, церква – це духовний символ Вітчизни, а храм – місце, де можна відчути себе вдома.

За час відродження української держави церква бурхливо розвивалась, надолужуючи втрачені на боротьбу за існування десятиліття. Нині релігійність сучасного суспільства в Україні – помітний фактор політичного і суспільного життя, вважає політолог, історик Олександр Палій.

Схильність чи то симпатії до Великодня – це, крім релігійного змісту, є запитом нашого суспільства
Олександр Палій
«Наше суспільство скучило за перемогами, за якимись добрими речами і справами. А схильність чи то симпатії до Великодня – це, крім релігійного змісту, є запитом нашого суспільства. Тут основне – це глибока суспільна традиція, яка пережила радянський режим, незважаючи ні на що», – наголосив Олександр Палій у коментарі для Радіо Свобода.

Письменниця Тереза Проць із Тернополя – авторка дитячих книг на релігійну тематику – вважає, що церква для багатьох українців є уособленням захисту від незгод, соціальних негараздів, непорозумінь у родині.

«Я не знаю, що буде завтра, я не впевнена, чи зможу завтра платити нормально податки з моїх заробітків. Не маю упевненості, що їх просто не вкрадуть, що у мене не заберуть мій маленький клаптик землі – а раптом він комусь сподобається? Я у цьому не впевнена, і люди у нас живуть в абсолютній невпевненості. У такому випадку упевненість дає церква, якщо вона не є політично заангажована», – каже Проць.

Житомирський історик Олександр Самойленко у своїх дослідженнях пише, що в останні роки спостерігається збільшення уваги церкви до нагальних соціально-економічних проблем. Але водночас миряни помічають, що серед служителів культу є такі, котрі ставляться до служіння церкві як до бізнесу, з метою особистого збагачення.

Навколо певних конфесій згуртувались представники різних політичних сил. Це може відвернути частину людей від церкви
Олександр Самойленко
«Не менше шкодить церкві і політизація релігійного середовища – навколо певних конфесій згуртувались представники різних політичних сил, а окремі священнослужителі підтримують різних політиків у виборчих кампаніях. Це може відвернути частину людей від церкви», – наголошує науковець у статті про роль церкви у сучасному суспільстві.

Але експерти Радіо Свобода при цьому відзначають, що головною ознакою сучасної церкви в Україні є зміщення її активності з суто релігійного поля до соціальної сфери, і це знаходить усе більшу підтримку суспільства.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG