У Вашингтоні ламають голови, що робити із Сирією. Після того як Пентагон заявив, що має підстави вважати, що Асад таки використовує хімічну зброю проти власних співгромадян – Білий дім опинився у складній ситуації. Невтручання у громадянську війну, яка триває вже два роки, завдасть удару по іміджу США, втручання – означатиме нові бюджетні втрати та призведе до невдоволення американців, які втомились від війн. Військові вже готують кілька сценаріїв військового втручання, а експерти констатують – Обама наврядче санкціонує наземну операцію.
Говорить міністр оборони США Чак Гейґел:
«Ми продовжуємо оцінювати ситуацію. Треба дочекатись фактів, перше ніж говорити про якісь кроки».
Проте міністр Гейґел обережний у висловлюваннях щодо Сирії:
«Перебрати контроль над хімічною зброєю Асада, якщо вона таки у нього є, буде не просто».
Аналітики вказують, що сирійська армія чинитиме шалений спротив. Майкл Рубін з Американського інституту підприємництва каже:
«Просто взяти і убезпечити хімічну зброю не вийде. Навіть, якби уряд Сирії пішов нам на зустріч, знадобилися би тижні. Щоб позбавити Асада хімічної зброї доведеться банально розбомбити її склади. А це призведе до витоку ядів і числених жертв».
Президент США вже обіцяв – якщо буде встановлено, що режим Асада затосовує хімічну зброю – Америка задумається над адекватною, для таких особливих обставин, відповіддю.
Але визначити міру «достанього втручання» надзвичайно важко. Війни не бувають дешевими, чи короткими. Військову операцію в Іраку у 2002 році песимісти оцінювали у 200 мільярдів доларів. За останніми підрахунками, кінцева вартість операцій в Іраку та Афганістані складе шість трильйонів доларів. Для порівняння, вартість запровадження загального медичного страхування для американців оцінюють у лише трильйон доларів за 10 років.
Говорить Майкл О’Генлон з Інституту Брукінґса:
«Думаю, адміністрації Обамі доведеться вдатись до якихось дій. Проте це не означає, що ми маємо відправити до Сирії 75 000 солдатів лише через те, що там десь можливо використали хімічну зброю».
Республіканці кажуть, що США мають зробити бодай щось і не лишати сирійців напризволяще. Такої думки, серед іншого, сенатор-республіканець Джон Маккейн:
«Я нещодавно спілкувався з сирійськими біженцями. Одна жінка, вчителька, показуючи дітей у її класі, сказала мені: «Бачите їх. Колись вони помстяться тим, хто не допомагає їм». Сирійці обурені бездіяльністю США. Не в наших інтересах стояти осторонь».
Втім, американці, здається, не готові до нових витрат на війни. Відповідно до результатів спільного опитування New York Times / CBS News, лише чверть громадян США вважають, що США зобов’язані втрутитись у сирійський конфлікт.
Керрол Догерті з Дослідницького центру Пью говорить:
«Люди щасливі, що ми забрались з Афганістану та Іраку. Чи варто було взагалі туди потикатись – щодо цього єдиної думки немає. Втім, загалом, суспільство втомлене війнами».
Рішення щодо Сирії не дасться Америці легко. Для військового втручання потрібен виключний привід, і у Білому домі дуже сподіваються, що Асад його не дасть.
Говорить міністр оборони США Чак Гейґел:
«Ми продовжуємо оцінювати ситуацію. Треба дочекатись фактів, перше ніж говорити про якісь кроки».
Проте міністр Гейґел обережний у висловлюваннях щодо Сирії:
«Перебрати контроль над хімічною зброєю Асада, якщо вона таки у нього є, буде не просто».
Аналітики вказують, що сирійська армія чинитиме шалений спротив. Майкл Рубін з Американського інституту підприємництва каже:
«Просто взяти і убезпечити хімічну зброю не вийде. Навіть, якби уряд Сирії пішов нам на зустріч, знадобилися би тижні. Щоб позбавити Асада хімічної зброї доведеться банально розбомбити її склади. А це призведе до витоку ядів і числених жертв».
Американці, здається, не готові до нових витрат на війни. Відповідно до результатів спільного опитування New York Times / CBS News, лише чверть громадян США вважають, що США зобов’язані втрутитись у сирійський конфлікт
Але визначити міру «достанього втручання» надзвичайно важко. Війни не бувають дешевими, чи короткими. Військову операцію в Іраку у 2002 році песимісти оцінювали у 200 мільярдів доларів. За останніми підрахунками, кінцева вартість операцій в Іраку та Афганістані складе шість трильйонів доларів. Для порівняння, вартість запровадження загального медичного страхування для американців оцінюють у лише трильйон доларів за 10 років.
Говорить Майкл О’Генлон з Інституту Брукінґса:
«Думаю, адміністрації Обамі доведеться вдатись до якихось дій. Проте це не означає, що ми маємо відправити до Сирії 75 000 солдатів лише через те, що там десь можливо використали хімічну зброю».
Республіканці кажуть, що США мають зробити бодай щось і не лишати сирійців напризволяще. Такої думки, серед іншого, сенатор-республіканець Джон Маккейн:
«Я нещодавно спілкувався з сирійськими біженцями. Одна жінка, вчителька, показуючи дітей у її класі, сказала мені: «Бачите їх. Колись вони помстяться тим, хто не допомагає їм». Сирійці обурені бездіяльністю США. Не в наших інтересах стояти осторонь».
Втім, американці, здається, не готові до нових витрат на війни. Відповідно до результатів спільного опитування New York Times / CBS News, лише чверть громадян США вважають, що США зобов’язані втрутитись у сирійський конфлікт.
Керрол Догерті з Дослідницького центру Пью говорить:
«Люди щасливі, що ми забрались з Афганістану та Іраку. Чи варто було взагалі туди потикатись – щодо цього єдиної думки немає. Втім, загалом, суспільство втомлене війнами».
Рішення щодо Сирії не дасться Америці легко. Для військового втручання потрібен виключний привід, і у Білому домі дуже сподіваються, що Асад його не дасть.
