Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:20

Чи потрібна живим «Книга мертвих із Брауншвайга»?


Книга мертвих із Брауншвайга

Книга мертвих із Брауншвайга

Київ­ – «Книгу мертвих» привіз до України учитель із німецького міста Брауншвайг Ульріх Шаде. Книга містить майже 5 тисяч імен остарбайтерів, в’язнів концтаборів, примусових переселенців, чиї останки лежать на кладовищах міста. Шаде та його однодумці хочуть назвати усіх.

Ті, хто має у своєму роду зниклих безвісти під час Другої світової війни, мусить обов’язково подивитися «Книгу мертвих з Брауншвайга». На сторінках цієї книги імена остарбайтерів, в’язнів концтаборів та примусових переселенців, чиї останки покояться у братських могилах цвинтарів цього саксонського міста. Серед них є чимало українців.

Ініціатор створення цієї книги-мартирологу – вчитель Ульріх Шаде – приїхав до Києва, щоб представити українцям результат колективної праці членів асоціації «Меморіал жертвам війни і тиранії, на цвинтарі Брауншвайга» (Gedenkstätte für Opfer von Krieg und Gewaltherrschaft, Braunschweiger Friedhöfe e.V.) із нагоди 68-ї річниці перемоги над нацизмом.

Ульріх Шаде

Ульріх Шаде

Як розповів Радіо Свобода Ульріх Шаде, «Книги мертвих» містить майже 5 тисяч імен людей, які загинули у Брауншвайгу протягом 1939-1945 років. На його думку, близько тисячі з них були етнічними українцями. Встановити це напевне неможливо, оскільки нацистів не цікавила національність вихідців із СРСР.

Ульріх Шаде хоче зробити так, щоб усі, хто лежить у братських могилах Брауншвайга, знайшли свої імена, а їхню пам’ять могли вшанувати рідні.

«Я хочу, щоб вшанування пам’яті жертв нацизму та тієї війни зблизило народи, зблизило людей. Я хочу, щоб молодь, знаючи про жахіття тієї війни, контактувала між собою і вибудовувала дружні й мирні стосунки», – пояснив пан Шаде.

У школі, де працює Ульріх Шаде, він переповідає історію Другої світової війни та історію нацизму через історії поховань на кладовищах їхнього міста.

«Я часто раджуся з своїми колегами, чи варто дітям переповідати все… Вони кажуть: варто. Так я розповів історію поховань немовлят. Вагітні жінки-остарбайтери народжували у дуже хороших умовах. Це робилося для того, щоб вони одразу після пологів могли повернутися до роботи. А от діток у них відразу відбирали. Їх складали у картонні коробки з-під маргарину і залишали помирати від голоду. Коли коробки заповнювалися – їх закопували. Жінки інколи встигали дати ім’я своїй приреченій дитині», – розповідає учитель.

«Одного разу, коли я це розповів, одна дівчинка втратила свідомість», – каже Шаде.



Кілька десятків копій «Книги мертвих» планується розіслати в обласні бібліотеки України.

Німеччина, пам'ятний знак на кладовищі міста Брауншвайг (фото сайту istpravda.com.ua)

Німеччина, пам'ятний знак на кладовищі міста Брауншвайг (фото сайту istpravda.com.ua)

​За час реалізації цієї громадської ініціативи видано тритомну «Книгу мертвих» , споруджено капличку та «Стежку миру», на якій позначено місця поховань людей різних національностей.

Проект фінансується представниками католицької та протестантської церков Брауншвайга, німецької Комісії з військових могил, профспілками та окремими приватними особами.

Ініціатор проект Ульріх Шаде вважає, що діячам, які хочуть будувати свій політичний імідж на конфронтації, треба протиставляти прості й важливі справи, наприклад, назвати усіх, хто лежить у братських могилах і спільно вшанувати їхню пам’ять.

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG