У США розробили і випробували пістолет, основні складові якого надруковані на 3D-принтері. Пістолет, названий Liberator (із англійської «Визволитель»), створений 25-річним Коді Вілсоном – відомим у США активістом-прихильником вільного доступу до зброї. У Сполучених Штатах, де нині не вщухає «антизбройна» кампанія, нове досягнення 3D-друку сприйняли неоднозначно. Наука цього тижня обговорює також вакцинацію проти наркотичної залежності і генетичну близькість європейців.
Із 16 складових надрукованого на 3D-принтері пістолета металевий лише бойок (елемент ударно-пускового механізму). Все інше – з пластика (якщо не рахувати додатковий шматочок металу, вставлений для дотримання американського законодавства: у США заборонено виготовляти зброю, яку не можна виявити за допомогою металодетектора). Пістолет розрахований на стандартний патрон калібру 9 на 17 міліметрів і може витримати до 11 пострілів. За задумом, ствол «Визволителя» можна за потреби замінити. Креслення для самостійного створення пістолета на 3D-принтері Коді Вілсон виклав у вільний доступ.
Коді Вілсон, який сам називає себе криптоанархістом, вважає, що нові технології на кшталт 3D-друку чи віртуальної валюти поступово зведуть нанівець роль урядів і «повернуть владу індивідуумам та невеликим суверенним громадам». «Для нього 3D-друк означає «світ, де кожен, якщо має таке бажання, може мати вогнепальну зброю». Це і є, на думку Коді Вілсона, світом рівності», – пише New Yorker.
Видання вказує на те, що вартість 3D-друку за останні роки «надзвичайно впала, і технологія, яку створювали для елітного комерційного використання, стає доступною у домівках тисяч ентузіастів». Хоч принтер, на якому працював Коді Вілсон, кошту близько 8 тисяч доларів, New Yorker пише про те, що базовий 3D-принтер нині можна придбати за кілька сотень доларів. Доступність для загалу донедавна майже фантастичних технологій обіцяє у близькому майбутньому опинитися на перших позиціях у рейтингах нагальних для людства викликів.
(Відео BBC News)
Стурбованість винаходом Коді Вілсона вже висловили кілька впливових американських політиків. Конгресмен Стів Ізраел заявив про необхідність розробки «Акту про непомітну зброю», який регулював би виготовлення та обіг зброї на кшталт надрукованого на 3D-принтері пістолета. А сенатор Чарльз Шумер взагалі сказав, що вимагатиме заборони виготовлення зброї на 3D-принтері. Обидва кажуть, що їхня мета – не обмежити права людей, а зробити таку зброю недоступною для терористів.
Із наркозалежністю боротимуться, обманюючи імунітет
Американські наркологи успішно випробували вакцину, яка «вчить» імунітет пацюка розпізнавати молекули героїну і нейтралізувати їх. Автори дослідження вважають, що вже незабаром ліки можна буде тестувати на людях.
Як пояснив Джоель Шлосбурґ із дослідницького Інституту Скріппса, вакцину випробовували на тваринах, які «сиділи» на героїні: завданням вчених було протестувати розроблений ними лікарський засіб на організмові, залежному від наркотичної речовини. Шлосбурґ каже, що за допомогою нової вакцини піддослідних вдалося вивести з циклу постійного прийому героїну.
Препарат, який попередньо презентували науковій спільноті ще у 2011 році, має у своєму складі сукупність антигенів, які, в свою чергу, містять структури, схожі за будовою на героїн. Головна відмінність полягає у розмірі: «муляжі» дещо більші, і їхнє завдання полягає у тому, щоб привчити організм розпізнати і знищити ворожі молекули.
Під час експерименту вчені вводили вакцину героїнозалежним пацюкам і залишали їх на місяць без «дози»: за цей час, за задумом, організм мав би натренуватися і бути готовим до знищення молекул героїну. Через місяць піддослідним тваринам ввели героїн і через якийсь час взяли у них кров на аналіз. Виявилося, що в організмі, натренованому новою вакциною, значна частина молекул героїну була нейтралізована і не мала впливу на мозок, пояснює журнал Discover.
Вчених також зацікавило, що вакцинований пацюк не скористався можливістю повторно натиснути на важіль, за допомогою якого отримував дозу (хоча автори дослідження заздалегідь підготували потрійну порцію наркотичної речовини). Натомість щури, на яких не випробовували новий медикамент, користувалися важелем доти, доки не зрозуміли, що більше нічого не отримають.
Одні пращури на всю Європу
«Серб чи швейцарець, фін чи француз – візьміть двох європейців із будь-яких точок континенту, і вони точно матимуть спільного пращура, який жив близько тисячі років тому», – пише цього тижня Nature, підсумовуючи результати дослідження вчених із Каліфорнії. Співавтор розвідки, професор Каліфорнійського університету у Дейвісі Грем Куп каже, що всі в Європі мають зв’язок на рівні ДНК. Про це свідчать результати дослідження, під час якого вчені аналізували геноми понад 2 тисяч людей із 40 популяцій.
Раніше родовід людини по ДНК досліджували на основі «однобатьківських генетичних маркерів», тобто або по лінії матері, або по лінії батька. Такий аналіз свого часу дозволив окреслити ключові моменти історії людства: наприклад, міграцію виду Homo sapiens із Африки близько 100 тисяч років тому та подальшу колонізацію Європи та Азії. Однак, як пояснює Nature, такий метод не підходить для відтворення порівняно нещодавніх подій, тож задля цієї мети потрібно вдаватися до аналізу іншої частини людського геному, а саме – до тих ділянок ДНК, які можна успадкувати від будь-кого з батьків. Саме такі ділянки ДНК досліджували Куп і його колега Пітер Ральф.
«Найперше, що ми з’ясували, – що люди у Європі – і, вірогідно, в усьому світі – тісно пов’язані. Всі є віддаленими кузенами, відмінність полягає лише в тому, наскільки», – каже Грем Куп.
Вчені виявили, що спільні пращури представників однієї європейської популяції жили близько 500 років тому, натомість старіші ділянки ДНК пов’язують європейців із різних куточків континенту. Науковцям також вдалося зафіксувати сліди ключових подій в історії Європи – наприклад, вторгнення гунів у Східну Європу у 4-му столітті і, відповідно, подальшу мішанину в ДНК слов’ян. Натомість, як пояснює Куп, на прикладі Італії помітно, яку роль відіграла географічна відокремленість цього народу: італійців із іншими європейцями нині пов’язують пращури, які жили понад 2 тисячі років тому.
Із 16 складових надрукованого на 3D-принтері пістолета металевий лише бойок (елемент ударно-пускового механізму). Все інше – з пластика (якщо не рахувати додатковий шматочок металу, вставлений для дотримання американського законодавства: у США заборонено виготовляти зброю, яку не можна виявити за допомогою металодетектора). Пістолет розрахований на стандартний патрон калібру 9 на 17 міліметрів і може витримати до 11 пострілів. За задумом, ствол «Визволителя» можна за потреби замінити. Креслення для самостійного створення пістолета на 3D-принтері Коді Вілсон виклав у вільний доступ.
Коді Вілсон, який сам називає себе криптоанархістом, вважає, що нові технології на кшталт 3D-друку чи віртуальної валюти поступово зведуть нанівець роль урядів і «повернуть владу індивідуумам та невеликим суверенним громадам». «Для нього 3D-друк означає «світ, де кожен, якщо має таке бажання, може мати вогнепальну зброю». Це і є, на думку Коді Вілсона, світом рівності», – пише New Yorker.
Видання вказує на те, що вартість 3D-друку за останні роки «надзвичайно впала, і технологія, яку створювали для елітного комерційного використання, стає доступною у домівках тисяч ентузіастів». Хоч принтер, на якому працював Коді Вілсон, кошту близько 8 тисяч доларів, New Yorker пише про те, що базовий 3D-принтер нині можна придбати за кілька сотень доларів. Доступність для загалу донедавна майже фантастичних технологій обіцяє у близькому майбутньому опинитися на перших позиціях у рейтингах нагальних для людства викликів.
(Відео BBC News)
Стурбованість винаходом Коді Вілсона вже висловили кілька впливових американських політиків. Конгресмен Стів Ізраел заявив про необхідність розробки «Акту про непомітну зброю», який регулював би виготовлення та обіг зброї на кшталт надрукованого на 3D-принтері пістолета. А сенатор Чарльз Шумер взагалі сказав, що вимагатиме заборони виготовлення зброї на 3D-принтері. Обидва кажуть, що їхня мета – не обмежити права людей, а зробити таку зброю недоступною для терористів.
Із наркозалежністю боротимуться, обманюючи імунітет
Американські наркологи успішно випробували вакцину, яка «вчить» імунітет пацюка розпізнавати молекули героїну і нейтралізувати їх. Автори дослідження вважають, що вже незабаром ліки можна буде тестувати на людях.
Як пояснив Джоель Шлосбурґ із дослідницького Інституту Скріппса, вакцину випробовували на тваринах, які «сиділи» на героїні: завданням вчених було протестувати розроблений ними лікарський засіб на організмові, залежному від наркотичної речовини. Шлосбурґ каже, що за допомогою нової вакцини піддослідних вдалося вивести з циклу постійного прийому героїну.
Препарат, який попередньо презентували науковій спільноті ще у 2011 році, має у своєму складі сукупність антигенів, які, в свою чергу, містять структури, схожі за будовою на героїн. Головна відмінність полягає у розмірі: «муляжі» дещо більші, і їхнє завдання полягає у тому, щоб привчити організм розпізнати і знищити ворожі молекули.
Під час експерименту вчені вводили вакцину героїнозалежним пацюкам і залишали їх на місяць без «дози»: за цей час, за задумом, організм мав би натренуватися і бути готовим до знищення молекул героїну. Через місяць піддослідним тваринам ввели героїн і через якийсь час взяли у них кров на аналіз. Виявилося, що в організмі, натренованому новою вакциною, значна частина молекул героїну була нейтралізована і не мала впливу на мозок, пояснює журнал Discover.
Вчених також зацікавило, що вакцинований пацюк не скористався можливістю повторно натиснути на важіль, за допомогою якого отримував дозу (хоча автори дослідження заздалегідь підготували потрійну порцію наркотичної речовини). Натомість щури, на яких не випробовували новий медикамент, користувалися важелем доти, доки не зрозуміли, що більше нічого не отримають.
Одні пращури на всю Європу
«Серб чи швейцарець, фін чи француз – візьміть двох європейців із будь-яких точок континенту, і вони точно матимуть спільного пращура, який жив близько тисячі років тому», – пише цього тижня Nature, підсумовуючи результати дослідження вчених із Каліфорнії. Співавтор розвідки, професор Каліфорнійського університету у Дейвісі Грем Куп каже, що всі в Європі мають зв’язок на рівні ДНК. Про це свідчать результати дослідження, під час якого вчені аналізували геноми понад 2 тисяч людей із 40 популяцій.
Раніше родовід людини по ДНК досліджували на основі «однобатьківських генетичних маркерів», тобто або по лінії матері, або по лінії батька. Такий аналіз свого часу дозволив окреслити ключові моменти історії людства: наприклад, міграцію виду Homo sapiens із Африки близько 100 тисяч років тому та подальшу колонізацію Європи та Азії. Однак, як пояснює Nature, такий метод не підходить для відтворення порівняно нещодавніх подій, тож задля цієї мети потрібно вдаватися до аналізу іншої частини людського геному, а саме – до тих ділянок ДНК, які можна успадкувати від будь-кого з батьків. Саме такі ділянки ДНК досліджували Куп і його колега Пітер Ральф.
«Найперше, що ми з’ясували, – що люди у Європі – і, вірогідно, в усьому світі – тісно пов’язані. Всі є віддаленими кузенами, відмінність полягає лише в тому, наскільки», – каже Грем Куп.
Вчені виявили, що спільні пращури представників однієї європейської популяції жили близько 500 років тому, натомість старіші ділянки ДНК пов’язують європейців із різних куточків континенту. Науковцям також вдалося зафіксувати сліди ключових подій в історії Європи – наприклад, вторгнення гунів у Східну Європу у 4-му столітті і, відповідно, подальшу мішанину в ДНК слов’ян. Натомість, як пояснює Куп, на прикладі Італії помітно, яку роль відіграла географічна відокремленість цього народу: італійців із іншими європейцями нині пов’язують пращури, які жили понад 2 тисячі років тому.
