Заява головнокомандувача ВМФ Росії про оновлення бойового складу Чорноморського флоту, розташованого на території України, є радше блефом. І загалом головне завдання цього флоту – не стільки захист інтересів Росії у Чорному морі, скільки політичний вплив на ситуацію в Україні. Про це заявив Радіо Свобода Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова. Таким чином експерт прокоментував заяву головнокомандувача російського ВМФ Віктора Чиркова про те, що Росія втілює програму будівництва нових сторожових кораблів і підводних човнів для Чорноморського флоту. За словами адмірала Чиркова, перші такі кораблі почнуть надходити на Чорноморський флот наступного року.
– Як Ви вважаєте, наскільки реальними є плани Росії щодо
оновлення бойового складу Чорноморського флоту, адже вже наступного року мають з’явитися нові кораблі на ньому?
– Стовідсоткової гарантії реалізації таких планів немає. Тому що Росія вже втратила багато своїх ресурсів на будівництво кораблів для всіх своїх флотів (Військово-морський флот Росії включає в себе загалом 4 флоти – Балтійський, Чорноморський, Північний і Тихоокеанський, а також Каспійську флотилію – ред.). І проблему із застарілим озброєнням треба вирішувати не лише на Чорному морі, а й на інших флотах. І у цьому переоснащенні Чорноморський флот із військової точки зору не може бути пріоритетним.
– А якщо росіяни почнуть втілювати такі плани, вони мають узгоджувати з владою України такі свої дії чи ні? Чи вони можуть просто завести свої кораблі й поставити перед фактом? Як це стикується із міждержавними угодами, законами України?
– У тому-то й полягає проблема, що недостатньо урегульовані умови перебування Чорноморського флоту на території України. І на міждержавному договірному рівні немає чіткого визначення – як саме має діяти одна чи інша сторона? Тому прийнятним варіантом (саме це і є вимогою України) є заміна кораблів «клас на клас», «тип на тип». Але питання залишається невизначеним до кінця. Саме це і створює конфлікти. Адже керівництво Росії не бажає показувати Україні рівність як партнера, звертатися до неї за дозволами тощо. Крім того, переозброєння – лише одне із проблемних питань. Україна, враховуючи, що це – досить чутливе і вразливе питання для Росії, намагається також торгуватися на переговорах, щоб порушити питання, які насамперед цікавлять українську сторону. Передусім це інвентаризація майна й території, що знаходиться в оренді.
– Ви вже на початку сказали, що всі флоти ВМФ Росії потребують модернізації, вкладення значних коштів, оновлення… Але чимало експертів (і деякі російські теж) констатують, що саме Чорноморський флот не можна порівнювати за стратегічним значенням із, наприклад, Тихоокеанським. Флот, розташований на території України, є ледь не найслабшим і його завдання за великим рахунком, не військове, а політичне. Ви поділяєте таку думку?
– Безумовно. І коли експерти говорять про чинник Чорноморського флоту, головна загроза для України – не в мілітарній площині, а у політичній. З боку Росії є інформаційний, ідеологічний вплив, демонстрацію цього бачимо мало не щодня. Зокрема, це демонстрація мешканцям Севастополя – у нас потужний флот, який підкріплюється новими кораблями. «Росія відроджується» – саме цей мессидж намагається донести Кремль країнам пострадянського простору.
– Як Ви вважаєте, наскільки реальними є плани Росії щодо
оновлення бойового складу Чорноморського флоту, адже вже наступного року мають з’явитися нові кораблі на ньому?
– Стовідсоткової гарантії реалізації таких планів немає. Тому що Росія вже втратила багато своїх ресурсів на будівництво кораблів для всіх своїх флотів (Військово-морський флот Росії включає в себе загалом 4 флоти – Балтійський, Чорноморський, Північний і Тихоокеанський, а також Каспійську флотилію – ред.). І проблему із застарілим озброєнням треба вирішувати не лише на Чорному морі, а й на інших флотах. І у цьому переоснащенні Чорноморський флот із військової точки зору не може бути пріоритетним.
– А якщо росіяни почнуть втілювати такі плани, вони мають узгоджувати з владою України такі свої дії чи ні? Чи вони можуть просто завести свої кораблі й поставити перед фактом? Як це стикується із міждержавними угодами, законами України?
Керівництво Росії не бажає показувати Україні рівність як партнера, звертатися до неї за дозволами тощо
– Ви вже на початку сказали, що всі флоти ВМФ Росії потребують модернізації, вкладення значних коштів, оновлення… Але чимало експертів (і деякі російські теж) констатують, що саме Чорноморський флот не можна порівнювати за стратегічним значенням із, наприклад, Тихоокеанським. Флот, розташований на території України, є ледь не найслабшим і його завдання за великим рахунком, не військове, а політичне. Ви поділяєте таку думку?
– Безумовно. І коли експерти говорять про чинник Чорноморського флоту, головна загроза для України – не в мілітарній площині, а у політичній. З боку Росії є інформаційний, ідеологічний вплив, демонстрацію цього бачимо мало не щодня. Зокрема, це демонстрація мешканцям Севастополя – у нас потужний флот, який підкріплюється новими кораблями. «Росія відроджується» – саме цей мессидж намагається донести Кремль країнам пострадянського простору.
