Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:23

Україна має лише три місяці, щоб переконати Європу в готовності до угоди (європейська преса)


Прага – Європейські газети інформують про очікуваний цієї п’ятниці саміт міністрів закордонних справ Вишеградської групи та країн «Східного партнерства» ЄС у Кракові, в якому мають взяти участь, зокрема, глава закордонної політики Євросоюзу Катрін Аштон та комісар ЄС з політики розширення Штефан Фюле. Напередодні зустрічі в Кракові глава польської дипломатії Радослав Сікорський заявив, що Україна має лише три місяці щоб переконати країни ЄС у готовності до підписання угоди на листопадовому саміті ЄС у Вільнюсі. Оглядачі також вважають, що цей час використає і Росія, щоб переконувати Україну в позитивах від членства у Митному союзі. Уряд Британії, як повідомили деякі впливові видання, покладається у найближчі роки на допомогу українських заробітчан в аграрному секторові країни.

Польська Gazeta Wyborcza інформує про зустріч у п’ятницю, 17 травня, в польському Кракові, яка підготує ґрунт для листопадового саміту ЄС зі «Східного партнерства» у Вільнюсі. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський пояснив, що «план максимуму саміту в столиці Литви означає підписання угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з Україною і завершення переговорів на цю тему з двома або ж навіть трьома країнами «Східного партнерства». Польський міністр попередив напередодні зустрічі у Кракові, що «виконання цього плану потребує великих зусиль, бо чимало країн ЄС ще не переконані у необхідності підписання умов співпраці з Україною». Сікорський також наголосив, що після зустрічі у Києві з чотирма міністрами закордонних справ Польщі, Данії, Нідерландів та Литви «Віктор Янукович розуміє, що має зробити, аби збільшити шанси на підписання угоди з ЄС». Польський міністр також вважає, що Україна має три місяці до ухвалення Євросоюзом у вересні рішення про готовність Києва і можливість чи неможливість підписання угоди з Україною в листопаді у Вільнюсі.

Російська «Независимая газета» вважає, що цей час до вересня-листопада, майже півроку, може також використати і Росія для переконання України у позитивах від Митного союзу. Тим більше, що на 28-29 травня Віктор Янукович вже зібрався до казахської Астани, де в рамках засідання Вищої Євразійської економічної ради зустрінеться з президентами Росії, Казахстану і Білорусі, щоб спробувати отримати для Києва статус спостерігача в Митному союзі. Посол Росії в Києві Михайло Зурабов вже повідомив, що Митний союз може висунути низку своїх вимог до країн, котрі претендують на роль спостерігачів. На думку московської газети, «бажання України до виконання таких вимог Митного союзу залежить і від того, чим завершиться засідання Ради ЄС 27 травня», де будуть обговорені технічні умови готовності Європейської комісії до виконання «плану-максимуму» в листопаді на саміті ЄС у Вільнюсі.

Лондонська The Guardian цитує міністра внутрішніх справ Великої Британії Терезу Мей, котра вважає, що «сільськогосподарські робітники з України можуть бути необхідними для аграрного сектору її країни в найближчому майбутньому». Інакше Велика Британія може опинитися у найближчі два роки перед загрозою різкого підвищення цін на садовину та втрату робочих місць в аграрному і торговому секторах. Йдеться також про те, що сподівання на щорічну квоту британського уряду в понад 20 тисяч сільськогосподарських робітників із Румунії та Болгарії не принесуть вирішення проблем зниження цін на британські овочі і фрукти, бо щороку румунські та болгарські заробітчани переміщуються в Британії у більш високооплачувані сектори економіки.

Австрійська Der Standard прогнозує, що українська співачка на Євробаченні-2013, Злата Огневич, котра вийшла вчора до фіналу цього європейського пісенного конкурсу, претендує у суботу 18 травня на сцені шведського Мальме у фінальному співі на перемогу в конкурсі, разом зі співачками з Данії та Нідерландів.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG