Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:19
Найбільшій у світі газовій компанії російському «Газпрому» виповнюється 20 років. Проте експерти говорять, що святкувати особливо нічого, бо за той час, як «Газпром» перетворився на інструмент зовнішньої політики Кремля, він втратив багато можливостей для розвитку свого бізнесу.

У 1993 році з підприємств, підконтрольних міністерству палива колишнього Радянського Союзу постав російський газовий гігант «Газпром». Це досі найбільша газова компанія у світі, хоча її прибутки падають, а ринкова ціна цього року стала менше 100 мільярдів доларів, вперше з 2009 року.

До того ж компанія є під слідством Європейського Союзу, який вивчає її способи ведення бізнесу в Європі. З кремлівських коридорів доносяться чутки про те, що «Газпром», можливо, доведеться розділити на менші компанії – думка, яка раніше вважалася анафемою, адже газовий монополіст, який заповнював левову частку російського бюджету, був недоторканний.

Колишній заступник міністра енергетики Росії Володимир Мілов вважає, що на «Газпром» чекають важкі часи.

«Газпром» у тяжкій стратегічній кризі. Вони виростала давно. Їх багато разів попереджали, що їх негнучка, совкова політика доведе їх до проблем. Проблеми почалися», – сказав Мілов в інтерв’ю одному з каналів російського інтренет-телебачення.

Аналітики вказують, що «Газпром» пізно схаменувся, коли в світі почали розвивати альтернативні газові технології, як скраплений та сланцевий газ. Завдяки цим технологіям, методи доставки газу трубопроводами, що сполучати сибірські родовища з Європою, перестали мати важливе значення. На європейський ринок прийшли нові гравці. Сполучені Штати з величезними покладами сланцевого газу, Катар, що є найбільшим у світі експортером скрапленого газу, відрізають дедалі більші шматки від російського газового ринку в Європі.

Також аналітики вказують на те, що надмірна зацікавленість «Газпрому» у високих цінах на газ змусила його програвати навіть традиційним конкурентам. Пропри європейську кризу, продаж норвезького газу в Європі зросла на 16%, а російського впала на 8%.

Компанія була змушена реагувати на падіння ціни і піти на знижки для своїх покупців. В середньому «Газпром» отримає за свою продукцію на 14% менше, а на таких ринках, як польський, наприклад, він був змушений скинути майже 30% ціни, чверть в Угорщині.

Політика заважає бізнесу

Аналітики говорять, що багато з проблем «Газпрому» полягають у тому, що Кремль використовує її як інструмент зовнішньої політики, використовуючи газ для винагородження друзів та покарання ворогів. Це не лише змусило європейські країни шукати альтернативні джерела газу, але і породило проекти коштовні, але мало цікаві з токи зору бізнесу, як Південний, чи Північний потік.

Енергетичний експерт з Оксфорду Джонатан Стерн говорить, що керівництво компанії опинилося в заручниках у політиків.

«Люди у «Газпромі» не дурні. Вони бачать, що відбувається. Але Путін змушує їх до цих коштовних проектів, і не дає пристосовуватися до нових умов на ринку. Він навіть оголошує ці нові проекти замість них. Чому «Газпром» займається будівництвом новий газогонів у Європі? Бо Путін цього хоче», – констатує експерт.

У Кремлі та навколо Кремля навіть лунають голоси, що «Газпром» варто розділити на менші компанії. Першим про таку можливість заявив в інтерв’ю лондонській газеті Financial Times наближений до Кремля олігарх Олег Дерипаска. Потім подібні ідеї висловлював голова компанії «Роснєфть» Ігор Сєчін та бізнесмен Геннадій Тимченко.

Але Джонатан Стерн не передбачає, що це станеться у найближчому майбутньому, бо Путін, за його словами, продовжує розглядати «Газпром» як інструмент влади.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG