Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 15:19

Якщо ти за часів СРСР чогось досягнув, то ти довіку маєш тягнути цей камінь на шиї? – Макаров


Київ – Україні негайно потрібна дерадянізація та декомунізація, зазначають експерти, що розробили детальний план, як позбутися спадщини СРСР. Цей план включає в себе майже всі сфери життя у державі – від держапарату до шоу-бізнесу. Натомість прихильники радянського минулого закликають критиків «совка» не забувати, що вони користувались саме радянськими благами і тому, мовляв, ця «антирадянщина» є лицемірством.

Позбутися радянського спадку можливо лише за умови створення «третьої республіки». Причому більшість сфер потрібно будувати «з нуля», стверджують експерти, які поділилися своїми рецептами в рамках дискусії, організованої журналом «Український тиждень». У своїй «дорожній карті дерадянізації України» вони перераховують чи не всі ключові сфери функціонування держави, які треба реформувати: державний апарат, правоохоронну та судову системи, інформаційний простір, шоу-бізнес, кіно, книжковий ринок. І, перш за все, важливо подолати надмірний вплив держави на економіку та сформувати власний, відокремлений від російського ринку, інформаційний та культурний продукт лише на базі української мови. І хоча такі глобальні зміни можуть лякати, каже журналіст, письменник Юрій Макаров, українці до цього вже готові.

«Якщо ти колись за часів СРСР чогось досягнув, то ти довіку маєш тягнути цей камінь на шиї? Та ну, киньте. Це смішно. Йдеться про принципове перезавантаження. Не можна це робити step by step, якісь речі треба робити в комплексі й, якщо не позбутися якихось реперних точок, воно проростатиме. Це перша принципова річ, а друга – це коли кажуть, що українці не можуть, українці не дозріли, то це так само брехня і демагогія. Тому що українці, як показують окремі ділянки спротиву, набагато більш зрілі, сталі, дорослі, ніж приємно удавати деяким політикам», – наголошує він.

На радянську табличку приклеїти тризуб

Зі свого боку, колишній народний депутат від Комуністичної партії Євген Царьков у коментарі Радіо Свобода висловився категорично проти «антирадянського» перезавантаження. Його аргументація – за понад 20 років незалежності Україна не створила нічого, чим можна було б пишатися: ані великих підприємств, ані армії, ані житла. 80% архітектури і доріг в Україні побудовані радянською владою і, так чи інакше, є символами тієї епохи. Поки що всі лише те й роблять, що цим користуються, водночас розповідаючи про зміни тільки на словах, вважає Євген Царьков.

«Якраз оці політикани, які сьогодні кричать «давай забороняй», вони користувались радянськими благами. Все-таки ми живемо вже 20 років і потенціал використовуємо радянський, при чому радянський – це не абстрактне поняття, а саме потенціал ідеологічної системи як такої,наших дідів і прадідів, які в цій системі перебували. А тепер вони намагаються підійти, табличку, зроблену пострадянськими людьми, збити і приклеїти тризуб», – вважає Царьков.

А письменник Андрій Кокотюха намагався в ефірі Радіо Свобода на своєму прикладі переконати, що лише зусиллями кожної пересічної людини можна зробити державу європейською.

«Наведу абсолютно банальну приказку, що голодному треба дати не рибку, а вудочку. Я коли закінчив університет, так само був бездомний і безробітний. Я 6 років жив по гуртожитках нелегально. Та все ж у мене був стимул розвиватися. У СРСР мене запхали б невідомо куди – ти працюй там, куди тебе ткнули б. Якщо людина сама є господарем своєї подальшої долі, і вона це усвідомлює, то це вже спроба подолати пострадянськість», – стверджує письменник.

За результатами соцопитування компанії «Research & Branding Group», кожен другий житель України вважає себе українцем або громадянином України, а кожен десятий – радянською людиною, громадянином колишнього СРСР.

Як дерадянізувати Україну?
(«Український тиждень»)

Сфера Напрями реформування
Державний апарат Зміна всієї філософії державного менеджменту на заміну державному патерналізмові
Атестація чиновників на предмет лояльності до держави, знання української мови, професійних навичок
Запровадження вузької спеціалізації чиновників
Створення за балтійським зразком антикорупційного бюро, не залежно від державних органів влади, підзвітного парламенту
Правоохоронна та судова система Створення правоохоронних органів «з нуля» (за грузинським зразком)
Відокремлення прокуратури від процесу слідства
Законодавче забезпечення захисту прокурорів і суддів від політичного втручання в їхню роботу
Запровадження інституту суду присяжних
Безпека Створення спецслужб «з нуля» при підтримці західних союзників на кадровій основі
Очищення безпекового сектору від військових кадрів колишнього СРСР
Реформування збройних сил може відбутися тільки в спосіб інтеграції до НАТО та європейських без пекових структур
Освіта і наука Кардинальна зміна підходу до освіти, перетворення її на головний об’єкт інвестицій держави у власне майбутнє
Відмежування від радянської системи освіти, проведення її дерусифікації, адаптація середніх навчальних закладів нацменшин до українського освітнього процесу
Інформаційний простір Запровадження прозорої системи власності приватних каналів та друкованих ЗМІ
Встановлення певного ліміту збитковості телекомпаній та обмеження кількості каналів у руках одного власника
Забезпечення контролю над прозорістю вимірювання телевізійної аудиторії та ринку друкованих ЗМІ
Шоу-бізнес Введення норми щодо дотримання квоти 2/3 ефіру та ТБ та радіо на україномовний музичний продукт
Залучення до державних концертів лише україномовних виконавців
Кіно Відкриття за польським зразком Інституту кіно
Держава дає 80% коштів на проект, ідучи на ризик, але забирає в разі успіху свої гроші, а прибуток залишається авторам фільму
Дублювання всіх іноземних фільмів у кінотеатрах та на телебаченні українською мовою
Книжковий ринок Жорстке антимонопольне регулювання ринку
Створення за польським зразком Інституту книжки з менеджерськими функціями в цій галузі
Забезпечення доступу до україномовного продукту на всій території України через заповнення до 70% полиць книгарень україномовною продукцією
  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG