Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 02:01
Київ – Мафія по-українськи – чи існує таке явище? Журналісти нагадують про «буремні 90-ті» пострадянської України, підприємці кажуть про дії правоохоронців і податкової, які нині збирають «повинність». Тим часом у Генпрокуратурі звітують про результати боротьби з організованою злочинністю, вказуючи на деякі перешкоди на цьому шляху – наприклад, тривалий розгляд таких справ в українських судах. У прокуратурі також визнають, що деякі такі угруповання мають корумповані зв’язки в органах влади.

Станіслав Речинський – колишній речник голови СБУ, а нині – редактор спеціалізованого на діяльності правоохоронців інтернет-видання «ОРД» – каже, що для України мафія в її класичному сенсі не притаманна: мовляв, в українського криміналітету – свої закони.

«З романів П’юзо ми знаємо, що у сицилійської або американської мафії є традиції: наприклад, омерта – кодекс честі, закон мовчання перед слідством. Є традиція, що свої своїх не здають. В українській кримінальній традиції цього немає. Здають всі усіх. Це – комерціалізована і безідейна мафія», – зазначив він.

У 2002 році британський журнал Jane’s Intelligence Review опублікував статтю, у якій осередками найвпливовіших українських організованих злочинних угруповань було названо Придністров’я, Карпати, схід України, а також Крим. За кордоном, за даними видання, український криміналітет можна знайти як на Заході (як-то у США чи Польщі), так і на Сході – у Росії, Азербайджані чи Казахстані. Сфера впливу – контрабанда наркотиків, торгівля людьми, відмивання грошей.

Окремо видання зупинилося на питанні торгівлі зброєю: мовляв, такий бізнес став можливий в Україні після розвалу Радянського Союзу, коли злочинні угруповання отримали доступ до великих запасів зброї. За підрахунками автора статті – фахівця з питань транснаціональної організованої злочинності Тамари Макаренко – у середині 90-х українські торговці зброєю заробили близько 30 мільярдів доларів.

Членами такого «співтовариства» є колишні представники радянської партійної верхівки, представники силових структур та члени угруповань організованої злочинності
«На найвищому щаблі організованої злочинності в Україні стоять так звані «співтовариства» (у статті – ‘Soobshckestvo (network/association)’ – ред.) – групи, вплив яких поширюється на багато регіонів всередині країни, а також мають міжнародні зв’язки і займаються відмиванням грошей. Членами такого «співтовариства» є колишні представники радянської партійної верхівки, представники силових структур та члени угруповань організованої злочинності», – написала у свій статті дослідниця з Британії.

Журналіст Станіслав Речинський каже, що на пострадянському просторі мафія (а точніше «організовані злочинні угруповання» – принаймні таке поняття закріплене в Україні законодавчо) завжди була пов’язана з силовими органами. Водночас він нагадує і про період міністерства Юрія Кравченка, коли наприкінці 90-х криміналітет фактично перейшов у підпорядкування найвищому державному керівництву.

«Коли вони вже почали заважати чиновничому криміналітету, тоді їх почали розганяти. А так, я думаю, що вони з самого початку були контрольовані. Були такі угруповання, які допомагали розподіляти власність або заробляти швидкий «кеш» (наприклад, на тих самих ринках). Це все було під орудою влади», – розповідає Станіслав Речинський.

«Я поважав і поважаю цих людей»

У 2009 році журнал «Фокус» у своїй статті про перерозподіл у кримінальному світі Києва навів кілька прикладів, коли представники організованих злочинних угруповань опинялися у рядах найвпливовіших українських партій. Наприклад, у 2006 році МВС повідомило про причетність до однієї з таких груп Олександра Ліщенка – кандидата у депутати Київради від «Блоку Литвина». Того ж року через скандал із «Батьківщини» виключили Ігоря Фадєєва: за даними «Української правди», він свого часу був одним із лідерів так званої «групи Черепа».

Наявність кримінальних авторитетів у своїх рядах закидали і Партії регіонів: дехто з таких гіпотетичних «мафіозі» нібито навіть потрапив до парламенту. Водночас будь-яка інформація такого характеру не має підтвердження: самі «дійові особи» або взагалі не йдуть на контакт із пресою, або заперечують будь-які зв’язки зі злочинним світом.

У 90-х було складніше, ніж зараз. Потрібно було вижити
Водночас загалом тему «буремних 90-х» у Партії регіонів все-таки коментують. У квітні у журналі «Власть денег» вийшло інтерв’ю регіонала Олександра Пресмана, який назвав «неправдою» «майже все, що пишуть про цих людей», відповідаючи на запитання про його відносини з кількома кримінальними авторитетами. «Я поважав і поважаю цих людей. Вони стали такими, як є. У 90-х було складніше, ніж зараз. Потрібно було вижити: нові правила спілкування з людьми, нові правила бізнесу, переродження багатьох питань», – сказав він в інтерв’ю.

За даними Генеральної прокуратури України, у 2012 році правоохоронці знешкодили 287 злочинних угруповань, третина з яких «діяла в органах влади і управління, мали корумповані та міжнародні зв’язки». Одна з найгучніших справ минулого року у цій сфері – затримання 8 працівників Святошинського райуправління міліції в Києві: слідство встановило, що вони були членами злочинної організації і одержували хабарі від осіб, причетних до сфери незаконного обігу наркотиків – в обмін на не притягнення до кримінальної відповідальності.

Мафія – це не завжди Дон Корлеоне

Виступаючи з нагоди набуття чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом, президент України Віктор Янукович закликав силовиків окремо зупинитися на викоріненні злочинців зі своїх же рядів. «Непохитно слід переслідувати злочинців у погонах. Ефективність вашої роботи у боротьбі зі злочинністю вимірюватиметься в першу чергу рівнем довіри громадян до правоохоронних органів», – сказав тоді глава держави.

Так званими «поборами» малого і середнього бізнесу, які в Італії є прерогативою мафіозних кланів, в Україні займаються переважно міліція і податкова, зазначає у коментарі Радіо Свобода
Андрій із Запоріжжя, який постачає товари для яток на центральному ринку. Каже: це – як повинність, якщо хочеш працювати на ринку або тримати кіоск, будеш платити.

Призначають кожному хазяїну «точки» суму, яку треба заплатити за певний період. Це може бути і 2 тисячі, і 5 тисяч, і 12 тисяч гривень на місяць
«Крім «місцевого» (плати за місце на ринку – ред.) ще ходять представники Управління по боротьбі з економічними злочинами, убезівці. Вони призначають кожному хазяїну «точки» суму, яку треба заплатити за певний період. Це може бути і 2 тисячі, і 5 тисяч, і 12 тисяч гривень на місяць. Я вже не кажу про податкову інспекцію, яка теж працює прямим текстом: хазяїну «точки» дзвонять і призначають суму грошей, кажуть також про пакунки, які треба зібрати, наприклад, із ковбасою і коньяком, які треба занести у податкову», – розповів він.

Радіо Свобода наразі не має офіційного коментаря з цього приводу з боку МВС чи податківців.

Москаль не знає, хто в Україні може побороти організовану злочинність

Конвертаційні центри, контрабанда, підпільний горілчаний бізнес, наркотики, тендерні закупівлі – сфери, у яких нині має інтерес організована злочинність в Україні, розповів Радіо Свобода член профільного парламентського комітету Геннадій Москаль.

«Це маса різних сфер, на яких нині сидить організована злочинність. Але хто з нею буде боротися? Як може корумповані МВС та інші державні органи боротися з корупціє в Україні? Я от цього не розумію», – каже Москаль.

За підрахунками Генпрокуратури, минулого року організована злочинність завдала державі збитків на 1,2 мільярда гривень. Водночас у Генпрокуратурі визнають: проблемним залишається питання тривалого судового розгляду таких справ. Станом на кінець березня 2013 року у провадженні судів перебувало майже 600 справ про злочини, вчинені організованими групами, з яких майже третина розглядається більше одного року.

Журналіст Олег Єльцов, який пише на кримінальну тематику, у коментарі Радіо Свобода каже, що «мафіозність» в українців у крові і тому з нею практично неможливо боротися.

Для кожного пересічного українця зрозуміло: немає організованих злочинних груп, а є тотально корумпована держава
«Українці все хочуть вирішити неформально. Якщо провести дослідження, з’ясується, що 90% згодні давати хабарі, щоб вирішити якесь питання швидше, ніж це можливо офіційно. Я думаю, рівно стільки ж буде їх отримувати, якщо така нагода випаде. Для кожного пересічного українця зрозуміло: немає організованих злочинних груп, а є тотально корумпована держава», – вважає він.

14 травня Верховна Рада проголосувала за закон про реалізацію державної антикорупційної політики – документ, який мав би зробити прозорішою діяльність представників органів влади і унеможливити їхнє збагачення незаконним шляхом, зокрема – і через зв’язки з бізнесом. Водночас парламентська більшість не підтримала створення Національного антикорупційного бюро та запровадження антикорупційної перевірки чиновників усіх рівнів. В опозиції кажуть, що Партії регіонів до цих ініціатив іще доведеться повернутися: цього від українського керівництва вимагають зобов’язання перед Євросоюзом.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG