Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 09:20
Становище біля кордону України загострилося через події у Придністров’ї. 23 травня в Одесі має розпочатися черговий раунд переговорів на тему придністровського врегулювання. Представники України, Росії, ОБСЄ, Євросоюзу, Сполучених Штатів, а також обох сторін конфлікту зустрінуться у форматі 5+2, щоб спробувати вийти з глухого кута. Україна, яка головує в ОБСЄ, назвала це врегулювання одним зі своїх пріоритетів. Втім, є сумніви, що Київ має достатні важелі впливу, щоб розв’язати конфлікт. Про напруження свідчить і те, що Росія напередодні звинуватила Україну і Молдову у транспортній блокаді російських вояків у Придністров’ї.

Нова проблема у Придністров’ї – самопроголошеному регіоні Молдови – статус міста Бендери, де під час збройного конфлікту у 1992 році пройшли найбільш криваві бої. Місто – символ російської військової слави – залишилося під контролем сепаратистів, Молдові там вдалося зберегти комісаріат поліції і кілька установ.

Останнім часом придністровська адміністрація намагається усунути з Бендер молдовські структури: поліцейських затримують і забороняють їм носити форму. Крім цього, керівник тираспольської адміністрації Євген Шевчук запропонував перевести з Тирасполя до Бендер законодавчий орган регіону – Верховну раду.

Ці міста сусіди, але розташовані на різних берегах Дністра, а Бендери – майже на адміністративній межі з Республікою Молдова, що надає місту стратегічне значення. Крім цього, Бендери мають особливий статус в угоді про припинення вогню, яку Молдова і Російська Федерація підписали 1992 року. Кишинівський аналітик Оазу Нантой каже Радіо Свобода, що одностороннє рішення Тирасполя є прямою загрозою стабільності.

«В цій ситуації я можу уявити, що існують щонайменше два сценарії. Перший, що ці ініціативи виникли в Тирасполі, другий, що Москва не в захопленні від партнерства між Республікою Молдова і ЄС і готує ґрунт для дестабілізації шляхом якихось провокацій у Бендерах», – вважає Нантой.

Росія не хоче миротворчого успіху України – політолог

Обурена планами перенесенням парламенту самопроголошеного режиму, Молдова звернулася до України, яка головує в ОБСЄ. Посол України в Кишиневі Сергій Пирожков висловив стурбованість цим рішенням Тирасполя. Проте не ясно, чи це буде на порядку денному одеських переговорів, на яких планували розглядати лише соціально-економічні і гуманітарні питання. Речник МЗС Євген Перебийніс порадив Радіо Свобода дочекатися результатів прес-конференції за підсумками переговорів в Одесі.

Миротворча місія України ускладнюється тим, що Росія не хоче поступатися роллю першої скрипки у врегулюванні конфлікту, вважає київський політолог Олександр Сушко.

«Ні для кого не є таємницею, що саме з початку цього року російська сторона здійснила кроки щодо керівництва Тирасполя, які підштовхнули його до різкішої позиції. Опосередкована мета – торпедування українського порядку денного головування в ОБСЄ, щоб зробити неможливим будь-який поступ з цього питання», – зауважив Сушко у коментарі Радіо Свобода.

Блокада, «шпигуни»…

Напередодні переговорів в Одесі з придністровського врегулювання Росія звинуватила Україну і Молдову у транспортній блокаді російських вояків. Помічник міністра оборони Росії генерал-полковник Валерій Євневич каже, що останнім часом жодне питання переміщення російських вантажів не вирішується.

У Києві ж наполягають, що забезпечують «безперешкодний транзит». Разом з тим речник МЗС Євген Перебийніс, коментуючи конфлікт для Радіо Свобода, закликав Росію завчасно узгоджувати перевезення військового призначення з Молдовою.

Російський генерал тим часом повідомив, що 20 травня в селі Колбасна, де розташовані російські склади у Придністров’ї , затримали двох офіцерів з Великої Британії і Польщі, які під прикриттям ОБСЄ нібито займалися розвідувальною роботою. В ОБСЄ натомість спростували факт затримання своїх співробітників, хоча кажуть, що «згідно зі своїм мандатом» не раз намагалися відвідати це село для інспекції.

Російські війська ввели у Придністров’я у 1992 році; тоді ж розпочалися міжнародні переговори про статус цього самопроголошеного регіону, які продовжаться нині в Одесі.
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG