Доступність посилання

ТОП новини

Детінізація економіки, але дефіцит Пенсійного фонду?


Київ ­– Українську економіку можна доволі швидко вивести з «тіні», але це може призвести до кризи з виплатами пенсій, зазначають експерти. Тому легкого вирішення цієї гострої проблеми немає. Водночас вони наголошують: поки в Україні процвітає корупція, годі сподіватися на повну легалізацію підприємництва. Як повідомив директор департаменту фінансової політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі Іван Лівій, «в тіні» перебуває 40% української економіки.

У світі немає жодної держави, де не було б «тіньової» економіки, зазначив Радіо Свобода економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Інша річ, що рівень тінізації різний. В Україні – 40%. А у державах Європейського союзу він коливається від 5 до 15% (пальму першості за цим показником серед країн ЄС має Італія).

Основних складових «тіньової» економіки у світі є дві, констатує експерт.
По-перше, це кримінал, який, в принципі, не може «засвічуватися» – торгівля наркотиками, сутенерство тощо.

Ще одна складова нелегальної економіки – невигідність легального підприємництва. Це і є ахіллесова п’ята економіки України. Більшість підприємців тут і раді б бути законослухняними, але зависокі податки, звітність із безліччю документів примушують «ховатися».

Детінізація економіки має в Україні й зворотній бік

Зокрема, щоб взяти офіційно робітника, треба, щоб він мав сплати до Пенсійного фонду. А це на сьогодні майже 40 відсотків від Фонду оплати праці. Тобто, на кожну гривню працедавцеві доведеться додавати ще 40 копійок для сплати Пенсійному фондові. Це одна з передумов поширення практики виплати зарплати у конвертах.

Якщо таку передумову ліквідувати і будь-якою ціною різко знизити тінізацію, це матиме і зворотній бік – зменшення надходжень до того самого Пенсійного фонду. При тому, що кожен третій громадянин України – пенсіонер. І на сьогоднішній день цей фонд не може похвалитися надлишком коштів, не покриваючи своїми доходами з фонду оплати праці видатки на пенсії.
Якщо ми ще знизимо навантаження на Фонд оплати праці з тих, хто працює, щоб вони вийшли з «тіні», ми можемо зробити ще більшою «діру» і в Пенсійному фонді
Олександр Жолудь

«Тобто, якщо ми ще знизимо навантаження на Фонд оплати праці з тих, хто працює, щоб вони вийшли з «тіні», ми можемо зробити ще більшою «діру» і в Пенсійному фонді. Тобто, немає простого рішення цієї проблеми. Хоча проблема є», – наголошує Олександр Жолудь.

Відповідно до бюджету Пенсійного фонду на нинішній рік, його доходи мають становити понад 230 мільярдів гривень, а витрати – 252 мільярди. Дефіцит бюджету цього фонду – 22 мільярди гривень.

Хочете вивести економіку з «тіні»? Боріться з хабарництвом!

Голова парламентського комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель звертає увагу на те, що один із найвищих у Європі рівнів «тіньової» економіки, яким може «пишатися» Україна, – наслідок розквіту корупції у державі. І підприємців варто виводити з «тіні» не ще більшим посиленням різноманітних «контрольних» органів, а саме ефективною боротьбою з хабарництвом, каже Олександра Кужель. Щоб бізнесмени нарешті позбулися корупційного оброку.
Треба не адміністративний тиск посилювати, а коригувати державне регулювання, щоб підприємці не сплачували податки-хабарі
Олександра Кужель

«Треба не адміністративний тиск посилювати, а коригувати державне регулювання, щоб підприємці не сплачували податки-хабарі. Вони змушені ділитися половиною всіх сплачених податків хабарами. Таким чином, через корупцію підприємці платять удвічі більше, ніж потрібно», – зауважує Олександра Кужель.

Тим часом, за результатами опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова наприкінці квітня нинішнього року, українці віддають перевагу можливості вступу до Європейського союзу, а не приєднанню до Митного союзу. І серед основних проблем Митного союзу, який відстоює Росія, респонденти назвали саме корупцію (48% опитаних) і «тіньову» економіку (33%).
  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG