Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 23:17
Луганськ – Ідею про об’єднання Луганщини в один регіон з Донецьком у краї зустріли насторожено. Поки що у Луганську за такою реформою бачать тільки подальшу втрату своєї економічної самостійності.

У червні Луганська область відзначає свій день народження. 3 червня 1938 року вона була відділена від Донецької. Тоді радянські керівники вирішили, що таким чином буде краще управляти двома промисловими густонаселеними регіонами. Нині ж українські політики знову заговорили про адміністративно-територіальну реформу.

Так, у своїй статті в «Дзеркалі тижня» народний депутат від Партії регіонів Сергій Гриневецький висловив підтримку ідеї замість 24 областей створити 8 територіально-адміністративних утворень. Зокрема, об’єднати Донецьку і Луганську області з центром у Донецьку. Це начебто дасть можливість покращити життя в регіонах.

Ця ідея у луганських політиків викликає неприховане роздратування. Попри те, що більшість депутатів Луганської облради належать до Партії регіонів, асоціювати себе з донецькими вони не хочуть.

«І так нас у всій країні сприймають як донецьких. Це буде злиття двох областей, які і ментально, і територіально, і історично абсолютно різні. Навіть різна психологія у цих людей», – вважає депутат Луганської облради Леонард Свідовсков. Він вважає, що поєднання двох областей економічної користі луганцям не принесе.

Підтримує таку думку і його колега по обласній раді, бізнесмен-промисловець Андрій Нєдовєс.

Центр уже у нас давно в Донецьку – і не лише центр Донбасу, а по-моєму, і центр країни
«Центр уже у нас давно в Донецьку – і не лише центр Донбасу, а по-моєму, і центр країни. По-друге, я вважаю, що такі області, як Луганська, де населення 2,3 мільйона, які за територією і за населенням співставні з невеликою країною Європи, достойні того, щоб мати якусь адміністрацію і більш-менш якусь автономію», ­– каже депутат.

Чого чекають на місцях?

Спочатку потрібно навести лад всередині самих областей, каже мер Свердловська Олександр Шмальц. Наприклад, він висловлюється за об’єднання кількох маленьких селищ під керівництвом однієї, але ефективної селищної ради.

До слова, сам Свердловськ – місто специфічне. У 1988 році він потрапив під адміністративно-територіальний експеримент. Нині Свердловського району не існує, а відтак і районної ради, і райдержадміністрації. Всім керує мерія Свердловська, і Олександр Шмальц запевняє, що вправляється зі своїм завданням не гірше, ніж його сусіди, в яких існують додаткові адміністративні структури.

«Подивіться на місто Антрацит, – каже Олександр Шмальц. – Мерія сидить, а поряд Антрацитівська райдержадміністрація, а за територією вони ж не більші за нас. Якщо відбудеться адміністративно-територіальна реформа і зменшаться, припустимо, райдержадміністрації, то гірше люди жити не будуть. Треба більше грошей давати на місця»

Після реформи у нас буде ще гірше – громадський діяч

Голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко у 2007 році презентував книгу «Адміністративно-територіальна реформа: погляд місцевих громад Луганщини». В коментарі Радіо Свобода він сказав, що головні завдання реформи він бачить у тому, щоб зменшити витрати на утримання держапарату, зробити місцеві громади фінансово самодостатніми, наблизити соціальні послуги до громадян. Щоб люди з села, наприклад, не їхали в районну лікарню, коли поблизу є міська.

Також він говорить про укрупнення місцевих громад – об’єднання сіл із тим, щоб вони могли збирати більше податків, і цих коштів має бути достатньо для того, щоб надавати якісні послуги. А ось в пропозиції Сергія Гриневецького Щербаченко бачить лише територіальний перерозподіл.

Можливо, регіонали готують собі відступ – сильні регіональні князівства на випадок програшу на наступних виборах
«Це виглядає як політичний трюк. Можливо, регіонали готують собі відступ – сильні регіональні князівства на випадок програшу на наступних виборах, аби хоч десь зберегти владу. Лише територіальний перерозподіл – це завжди боротьба політичних груп та регіональних кланів за те, хто залишиться головним, а кого підпорядкують», – прокоментував Володимир Щербаченко.

За словами громадського діяча, основний економічний розподіл має відбутися не між обласними центрами, а між обласними центрами, Києвом і місцевими громадами. Кошти мають піти на місцевий рівень – міст, сіл і сільських округів.

Ми станемо ще більшою провінцією
«Від того, що пропонує Гриневецький, ми не виграємо точно. Ми станемо ще більшою провінцією. Побувайте зараз в Донецьку, і ви побачите, куди спрямовуються зібрані податки: дороги, будівництво, значно кращий, ніж у нас, громадський транспорт, аеропорт. Після реформи у нас буде ще гірше – ні доріг, ні медицини, ні нормальної освіти. Для чого фінансувати Луганськ, вже не кажучи про менші міста і селища – Троїцьк, Біловодськ чи Красний Луч? Всі питання вирішуватимуться в Донецьку. Великі міста будуть жити в 21-му столітті, всі інші – у 18-му», – каже Володимир Щербаченко.

Експерт зазначає, реформа потребує детального обговорення на місцях, щоб виявити усі проблеми. Без діалогу з людьми буде спротив, нарікання, протести.

* * * * * * * * * * *

У четвер в адміністрації президента запевнили, що всі розмови про зміну адміністративно-територіального устрою України, укрупнення областей чи інша подібна «ненаукова фантастика» є позицією окремих політиків та експертів – «проект Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні не містить жодного натяку на перекроювання карти територіального устрою України».

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG