Доступність посилання

ТОП новини

Чи стали українці менше курити?


«Потрібно виділити місця, де курити – можна» – кияни
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:07 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

«Потрібно виділити місця, де курити – можна» – кияни

Юлія Тетянич

Київ – 31 травня відзначають Всесвітній день боротьби з тютюнокурінням. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, чоловіки, які регулярно курять, живуть у середньому на 9 років менше, а жінки – на 5 років. Така звичка є однією з основних причин онкологічних, серцево-судинних та інших хвороб. Тим часом у Міністерстві охорони здоров’я України відзначають зменшення кількості курців за останні 5 років. Причиною цього називають підвищення тютюнового акцизу, а також обмеження куріння в громадських місцях.

24-річний киянин, держслужбовець Антон Шмиголь курить сім років. Почав диміти, використовуючи цигарки як антистресовий засіб. Засіб виявився дієвим у цьому плані, але за пару років далися взнаки й інші наслідки. І чим далі, тим сильніше.

«Спочатку куріння було гарним засобом. щоб заспокоїти нерви, а згодом це увійшло у звичку. Але з недавнього часу почав відчувати, що це стало негативно відображатись на моєму здоров’ї, бо, піднімаючись на третій поверх, почав сильно стомлюватись та з’явилась задишка. Тож наразі я серйозно задумуюсь над тим, щоб кинути курити», – каже курець.

За останніми даними Міністерства охорони здоров’я України, нині курцем є кожен п’ятий українець. Як заявляють у міністерстві, зростання тютюнового акцизу, що значно вплинуло на вартість сигарет, а також поступове обмеження куріння у громадських місцях дали позитивний результат. За останні 5 років число курців скоротилося на 17% – до понад 8 мільйонів.

У цьому зв’язку завідувач відділу контролю за тютюном Інституту стратегічних досліджень МОЗ України Костянтин Красовський високо оцінює ефективність закону «Про заборону куріння в закладах громадського харчування», ухваленого в грудні минулого року. Закон значно розширив перелік місць, де заборонено диміти, водночас зросли вимоги до організації зон для куріння.

«Цей закон є досить ефективним, оскільки він діє у комплексі з іншими законами. Відповідно це призвело до зменшення споживання сигарет, оскільки раніше курець за дві години міг викурити пачку цигарок, при цьому нікуди не виходячи. Та все ж цей закон не вплинув на поширеність куріння, оскільки в курців залишається ще безліч місць, де можна курити», – стверджує Костянтин Красовський.

Залежність від куріння лише на третину є фізіологічною

Поширення куріння в Україні все одно лишається високим. Зокрема, це стосується молоді. За словами психолога Олексія Шнеєра, основним чинником, що спонукає молодь курити, є «дурний приклад, також бажання здаватись дорослішим та бути таким, що нехтує власним здоров’ям».

Крім цього, за словами психолога, психологічна залежність від куріння є основною та набагато більшою, ніж фізіологічна, бо фізіологічна залежність становить лише третину від основної.

За поширенням куріння Україна не є лідером в Європі, але є чимало держав, де з тютюнокурінням борються ефективніше, констатують експерти. Зокрема, це стосується Великобританії, Швеції. Натомість в Австрії та Греції поширення шкідливої звички є вищим, ніж в Україні. Греція лідирує за цим показником у Європейському союзі – 42% населення десятимільйонної країни курять. У сусідній з Україною Росії курять майже 40% людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG