Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:33
Склад науковців Міжнародної космічної станції цього тижня поповнили астронавтами з Росії, Італії та США. Вони пропрацюють у космосі щонайменше півроку і мають провести низку експериментів. Наука цього тижня обговорює також наслідки танення льодовиків: у Росії це дало науковцям можливість відкопати унікального мамонта, а в Канаді – проростити півтисячолітні рослини.

На Міжнародній космічній станції розпочали роботу троє нових астронавтів – росіянин Федір Юрчихін, італієць Лука Пармітіано та американка Карен Найберг. До МКС вони добралися на пілотованому кораблі «Союз». Таким чином, нині у космосі працюють шестеро астронавтів – окрім уже згаданих, це також двоє росіян Павло Виноградов та Олександр Місуркін та американець Крістофер Кессіді.

Новоприбулі астронавти проведуть на МКС 172 дні. У їхніх планах – 34 наукові експерименти, кілька виходів у відкритий космос, а також зустріч чотирьох вантажних кораблів.

«Союз» вдруге у своїй історії доправив астронавтів на МКС за так званою короткою схемою: вона передбачає 6-годинний політ космічного корабля, а не традиційний дводобовий. У NASA повідомили, що політ минув без проблем.

Reuters наводить коротку довідку про кожного з прибулих цього разу на МКС. 54-річний Федір Юрчихін працюватиме тут вже втретє. Окрім роботи на МКС, Юрчихін раніше також брав участь у польотах космічних «човників» – державній програмі США, яку згорнули у 2010 році.

36-річний Лука Пармітіано у космосі працюватиме вперше. Він має звання майора італійських ВПС і став першим італійцем, задіяним у тривалій місії на МКС.

Карен Найберг – 43-річна інженер-механік, яка у своєму резюме має один політ у космос – у рамках двотижневої місії «човника». Її чоловік Дуґ Харлі – також астронавт. Найберг уже заявила, що у вільний час у космосі планує… малювати. Для цього вона взяла все необхідне приладдя.

Мамонт для клонування

Російські вчені на островах Новосибірського архіпелагу віднайшли унікальну, як вони кажуть, тушу самки мамонта. Що найбільше нині приваблює увагу наукових оглядачів з усього світу – вченим вдалося взяти зразок крові мамонта, що не замерзла навіть у лютих умовах російської півночі.

Тіло самки мамонта знайшли на Ляховських островах. За інформацією з сайту Північно-східного федерального університету (члени експедиції – його співробітники), доросла самка має м’яку тканину, що добре збереглася. Учасники експедиції розповіли, що стан тканини викопної тварини майже ідеальний.

«Фрагменти м’язової тканини мають природній червоний колір свіжого м’яса. Така схоронність зумовлена тим, що нижня частина тулуба мамонта залягала практично у чистому льоді, а верхню виявили посеред тундри. Окремо від туші знайшли і хобот, який зберігається найгірше», – пояснив керівник експедиції Семен Григор’єв. За підрахунками науковців, вік самки мамонта на момент смерті становив 50-60 років.

Найважливіше – вченим вдалося зібрати зразки крові викопної тварини. «Вона дуже темного кольору, знайшли кров у замерзлих порожнинах нижче черева. Вона витекла після того, як ми кілька разів пробили кайлом ці порожнини», – веде далі Григор’єв. За його словами, температура повітря на момент розкопок трималася на рівні мінус сім – мінус десять градусів за Цельсієм. Тож можна припустити, каже вчений, що кров у мамонтів мала кріопротекторні властивості, тобто не замерзала. Таку теорію раніше оприлюднив канадський вчений Кевін Кемпбел, однак це вперше вона отримала наукове підтвердження.

Колеги Григор’єва з університету вже заявили, що спробують клонувати віднайденого мамонта. Поки що вони чекають на результати аналізу крові і тканин тварини, а також на візит у Якутію в липні міжнародної групи вчених.

Півтисячний вік – не завада

Канадські науковці проростили мохи і лишайники, які понад 400 років знаходились під товщею льоду. Автори дослідження кажуть, що, таким чином, деякі рослини значно витриваліші, ніж вважалося раніше.

Танення льодовиків на канадському острові Ельсмір відкрило для вчених залишки арктичних рослин. Радіовуглецевий аналіз засвідчив, що знайдені мохи і лишайники росли близько 400-600 років тому, до Малого льодовикового періоду. Протягом тривалого часу вони були під льодовою товщею у понад 200 метрів.

Коли зразки принесли у лабораторію, через якийсь час вчені побачили, що рослини «подають ознаки життя». «Коли ми побачили це, вирішили, що варто спробувати культивувати цей матеріал», – розповідає керівник дослідження Катрін Ла Фарж із канадського Університету Альберти.

Всього проросло 11 зразків. Вчені кажуть, що причиною такого довголіття є відсутність у цих рослин судинної тканини, по якій в інших організмів надходить рідина. Така властивість допомагає мохоподібним виживати в умовах як низької температури, так і посухи. Окрім того, особливістю мохів і лишайників є те, що вони складаються з тотипотентних клітин – тобто таких, які можуть дати початок новій рослинці (навіть якщо вони наявні у невеликій кількості).

Ла Фарж та її колеги вважають, що їхнє дослідження доводить: у землі, що виникла з-під льодовиків внаслідок їхнього танення, можуть вижити древні рослини. Причому не просто вижити, а й пристосуватися до нових умов.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG