Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:28

Відмова Інтерполу на запит Росії має стати прикладом щодо інших політичних справ – експерт


Алекс Тінслі

Алекс Тінслі

Інтерпол – міжнародне поліцейське агентство – днями відхилив запит Москви про встановлення місця перебування американського бізнесмена, засновника фонду Hermitage Capital Вільяма Браудера, котрий активно організовував розслідування загибелі у 2009 році його адвоката в Росії – Сергія Магнітського. Російська влада звинуватила Браудера в ухилянні від cплати податків та незаконних спробах присвоїти акції російського монополіста «Газпрому». Експерт із Лондонської міжнародної організації за чесне правосуддя – Fair Trials International – Алекс Тінслі сказав Радіо Свобода про значення такої відмови Інтерполу на запит Росії.

– Інтерпол різко відмовив Росії в намаганні використовувати його канали проти бізнесмена і правозахисника Браудера. Це виявилося своєрідним викликом Москві, але абсолютно очікуваним. Це надзвичайно добре розрекламований випадок, котрий зупинив використання каналів Інтерполу для переслідування Вільяма Браудера. Але хвилює те, що такі дії Інтерполу не були таким же чином направлені на припинення інших випадків використання організації для переслідування політичних супротивників.

– Перш ніж перейти до таких випадків, скажіть що означає «червоне попередження» через Інтерпол і які його наслідки?

– «Червоне попередження» – це сигнал, який дозволяє правоохоронним агентствам у всьому світі знати, що конкретну людину розшукує визначена країна. Така інформація Інтерполу дозволяє негайно арештувати вказану в «червоному попередженні» особу – чи на летовищі, чи на дорозі під час поліцейської перевірки. Таких людей потім утримують кілька місяців під арештом зі шкодою для їхнього здоров’я, перш ніж вирішать, чи можна його видавати країні, котра його вимагає, чи ні. Така мітка може зруйнувати ваше життя, призвести до втрати роботи, права на кредит, отримання професійної ліцензії, завадити відкрити рахунок в банку. Такі люди можуть бути надовго позбавлені права вільно подорожувати світом. Це все дуже серйозно.

– Ви сказали, що випадок з Браудером – це не єдиний випадок такого використання Росією Інтерполу в політичних цілях?

Є кілька прикладів, коли Росія переслідувала через канали Інтерполу своїх політичних супротивників
– Так, є кілька прикладів, коли Росія переслідувала через канали Інтерполу своїх політичних супротивників, а Інтерпол не діяв оперативно, щоб зупинити таке… Очевидний приклад із Петром Силаєвим, громадським активістом із Москви, якого Росія розшукувала у зв’язку з його причетністю до демонстрацій проти вирубки лісу в підмосковних Химках у 2010 році. Він виїхав до Фінляндії, де був визнаний політичним біженцем. Однак Інтерпол затримав його в Іспанії, де Силаєва довго тримали під арештом, перш ніж іспанський суд визнав справу політичною. Так само на червоній карті вже довго перебуває чеченський політичний лідер Ахмед Закаєв, та Інтерпол ніяк не полегшує йому життя. Випадок з Браудером став можливим лише завдяки дуже широкій гласності довкола цього, і він не є, на жаль, сьогодні ще правилом для Інтерполу.

– Чи вдаються до такого використання Інтерполу інші країни?

Це глобальна проблема. Режим Лукашенка намагається використовувати Інтерпол для переслідування політичних супротивників
– Так, проблеми зловживання Інтерполом не обмежуються лише Росією… Це, фактично, глобальна проблема. Ми знаємо про випадок арешту за червоним сигналом Інтерполу венесуельського журналіста, котрий розкривав корупцію,він був визнаний у США перед цим як біженець… Режим Лукашенка намагається широко використовувати Інтерпол для переслідування своїх політичних супротивників, коли одного з лідерів білоруської опозиції, Олеся Міхалевича, тимчасово затримали в Польщі, вже після визнання його Чехією політичним біженцем… Це глобальна проблема… Є випадки такого роду з Іраном, Туреччиною і багатьма іншими країнами… Тому не так важливі санкції щодо таких країн, як певна реформа, щоб запобігати зловживанням, які стаються, слід посилити статус Інтерполу, звільнивши його від таких зобов’язань, і підняти його відповідальність.

Із Алексом Тінслі спілкувався Robert Coalson
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG