Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 06:32

Польський скаутинг – школа лідерів, кузня патріотів


Скаутки з міста Познань під час таборування

Скаутки з міста Познань під час таборування

Варшава – Понад 100 тисяч осіб об’єднані у чотирьох скаутських організаціях Польщі. Поляки вважають скаутський рух школою лідерських якостей та кузнею патріотизму. Президент країни Броніслав Коморовський надав скаутам свій почесний патронат. Чому сучасна молодь, у якої стільки можливостей для легкого й приємного проведення часу, обирає організацію, в яку потрібно вкласти багато часу і зусиль?

18-річний Міхал Антонєвич у скаутському русі 4 роки. Він належить до гуртка з дивною на перший погляд назвою – «Хакуна матата». Як розповів Міхал, ця назва, запозичена з популярного мультфільму «Король Лев», у перекладі з мови суахілі – «Не хвилюйся».

Саме іскрометний молодіжний гумор, мандри, ігри та розваги, каже хлопець, приваблюють дітей і молодь у скаутські організації. Проте, наголошує він, це тільки на перший погляд скаути те й роблять, що розважаються і мандрують. Насправді, твердить юнак, скаутинг – це важка й систематична праця – фізична та організаційна.

Тут швидко дорослішають

Регулярні заняття у гуртках вимагають чимало часу, розповідає Міхал Антонєвич, проте саме у скаутській організації можна навчитися так сплановувати свій день, щоб усе встигати. За словами хлопця, серед скаутів він став більш товариським, познайомився з багатьма людьми з усієї Польщі та з інших країн. Та найголовніше, твердить Міхал, скаутинг змусив його подорослішати, навчив відповідальності.

Річ у тім, розповідає юнак, що на певному етапі, склавши необхідні іспити, вчорашній новачок стає вихователем скаутів-початківців. Ситуація, за якої раптом стаєш відповідальним за чиїхось дітей, змушує вести себе по-дорослому.

«Коли їдеш вихователем у табір, щоб займатися 10–12-річними дітьми, то відразу стаєш більш самостійним і відповідальним, адже ти мусиш взяти на себе відповідальність за когось молодшого. Тому мимоволі намагаєшся робити все, щоб діти сприймали тебе як авторитет, щоб вони хотіли брати з тебе приклад», – зазначає Міхал Антонєвич.

Він твердить, що завдяки скаутингу зрозумів, чим саме хоче займатися у життя. Закінчивши скаутський курс надання першої медичної допомоги, він захопився медициною, з якою, можливо, пов’яже своє подальше життя. А ще, наголошує хлопець, в скаутській організації він, так би мовити, опанував універсальну мову, якою може порозумітися зі скаутами цілого світу.

«Якось ми були у таборі і до нас приїхала група з Великобританії, – розповідає він. – Ми познайомилися з їхніми традиціями, а вони – з нашими. Знаєте, у нас різні культури, релігія, інша мова, та насправді у нас спільні ідеали».

Молодий поляк закликає ровесників приєднуватися до скаутського руху. «Це організація, де можна навчитися відповідальності за іншу людину, де можна навчитися самостійності. А крім цього, ти починаєш бачити ціль у житті, відчуваєш його повноту – розумієш, що можеш щось у цьому житті зробити, щось змінити. Але щоб змінити щось велике, треба почати з малого – з самого себе», – твердить юнак.
Президент Польщі Броніслав Коморовський разом із дружиною Анною Коморовською серед польських скаутів (автор фото: Мацей Сади)

Президент Польщі Броніслав Коморовський разом із дружиною Анною Коморовською серед польських скаутів (автор фото: Мацей Сади)


Як «заразити» скаутингом?

Думку про те, що скаутські організації формують лідерські якості, підтримує Анна Маліновська, речник Об’єднання скаутів Речі Посполитої. Вона нагадує, що серед керівників польської держави чимало вихованців скаутських організацій. Один із них – президент Польщі Броніслав Коморовський. До речі, розповідає Маліновська, зі своєю майбутньою дружиною Анною Броніслав Коморовський познайомився саме в скаутингу. Минулого року голова польської держави надав скаутським організаціям свій особистий патронат. Такий патронат, каже Маліновська, важливий для статусу скаутського руху в країні, він допомагає полагоджувати різні організаційні питання.

Польська назва скаутингу «гарцерство» походить від слова «герць», що нагадує про романтичні лицарські поєдинки. «Основа виховання у скаутингу – це служба в ім’я ближнього. Але треба наголосити, що без пригоди й лицарської романтики молодь неможливо, так би мовити, «заразити хворобою» скаутингу», – зауважує Маліновська.

Важлива складова польського скаутингу – патріотичне виховання. Проте, наголошує Маліновська, неможливо виховати патріота тільки патріотичними закликами чи офіційними урочистостями.

«Ми намагаємося, щоб патріотичні урочистості не обмежувалися довгими промовами чи стоянням у шерензі під час богослужінь чи свят. Кожне скаутське середовище вигадує якнайрізноманітніші форми відзначення патріотичних заходів. Здебільшого це теренові та міські ігри, часто ми запрошуємо до участі в цих іграх людей, які не належать до скаутського руху. Ми хочемо, щоб це були такі живі радісні заходи», – розповіла скаутка.

Анна Маліновська каже, що в скаутську організацію прийшла, коли їй було 12. «Сьогодні мені 29, – говорить вона, – та мені ніколи не спало на думку сховати скаутський костюм до шафи». Маліновська називає скаутинг частиною свого життя, чудовою пригодою, можливістю перевіряти себе в різних ситуаціях. «Ми вчимося тут працювати над собою усе життя й долати наші слабкості», – підсумувала речник Об’єднання скаутів Речі Посполитої.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG