Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:52

Можлива польська резолюція про «геноцид» з боку ОУН-УПА зашкодить Україні? (Європейська преса)


Прага – Газети продовжують обговорювати ситуацію довкола проекту резолюції польського сейму щодо 70-річчя трагедії на Волині. Дії ОУН-УПА, української поліції і дивізії «Галичина» проти волинського польського населення більшість партій парламенту Польщі пропонують нині охарактеризувати в резолюції як «геноцид». Самі польські політики побоюються, що ухвалення такої «конфронтаційної» резолюції може зашкодити євроінтеграції України. Європейські впливові газети також занепокоєні подальшою концентрацією економіки України в руках однієї людини, найближчої до президента Януковича. А деякі видання не виключають, що в Україні до виборів президента у 2015 році назріває бунт.

Польська Gazeta Wyborcza запитує, чи дійсно події на Волині 1942–47 років є «геноцидом поляків» з боку ОУН-УПА, української поліції та дивізії «Галичина». Лише владна партія «Громадянська платформа» не має у своєму проекті резолюції сейму до 70-річчя трагедії на Волині терміну «геноцид». Депутат від цієї політичної сили Роберт Тишкевич попередив у сеймі, що «у листопаді відбудеться ключовий саміт ЄС зі «Східного партнерства» і вирішується питання, чи Київ обере прозахідну орієнтацію, а ухвалення «конфронтаційної» резолюції сейму може мати на це негативний вплив». Але більшість партій у польському парламенті пропонують затвердити резолюцію із формулюванням характеристики дій ОУН-УПА, української поліції і дивізії «Галичина» як геноцид стосовно польського населення Волині у 1942–47 роках. Слово «геноцид», кажуть такі депутати, вживає і Міністерство закордонних справ Польщі, і це, на їхню думку, підтверджується документами з місця трагедії. Прихильники такої різкої оцінки трагедії поляків на Волині аргументують це тим, що слово «геноцид» стосується не всієї України, а лише ОУН і УПА, української поліції німецької окупаційної влади і дивізії військ СС «Галичина». Компромісна резолюція сейму з цього питання, як очікується, буде ухвалена до 13 червня.

Лондонська Financial Times інформує, що найбагатша людина України, Рінат Ахметов, купує найбільшу телекомунікаційну мережу у державі, «Укртелеком», та мобільну мережу 3G за приблизно 1 мільярд доларів. Придбання Ахметовим «Укртелекому» від австрійської інвестиційної фірми EPIC викликає, як зауважує газета з Лондона, «нові занепокоєння тим, що національні багатства України зосереджуються в руках однієї людини». Як пише газета, Ахметов уже зараз контролює близько половини ринку сталі, руди, вугілля і теплової енергетики України. Експерти зауважують, що Ахметов і невеличка група українських олігархів збудували своє панування в Україні за рахунок експлуатації старих радянських економічних потужностей і мало що зробили для підвищення продуктивності на макроекономічному рівні. Оглядачі, яких цитує газета, також вважають, що така монополізація власності в руках найближчих друзів президента Віктора Януковича призводить до відставання України у впровадженні нових технологій у народному господарстві. Компанія Ахметова «СКМ», зі свого боку, заявила, що не збирається обмежувати конкуренцію на ринку телекомунікацій, і повідомляє, що група минулого року інвестувала понад два мільярди доларів у розвиток виробничої інфраструктури в Україні. Деякі експерти також очікують, що прихід Ахметова сприятиме розвиткові швидкісного інтернету в Україні.

Московська «Независимая газета» цитує експертів, котрі не виключають, що «президентські вибори в Україні можуть стати каталізатором, який призведе до вибуху», подібного до турецького сценарію, а можливо, й до кривавого бунту українців проти нинішньої системи влади. До таких висновків аналітиків спонукають, зокрема, результати опитувань, за якими майже 80 відсотків українців обурені дедалі більшою соціальною прірвою між переважною більшістю громадян і купкою багатіїв. Близько половини опитаних вважають за необхідне демонтувати нинішню систему влади в Україні. Такі дані опитування Центру Разумкова, Інституту демографії НАН та Національного інституту стратегічних досліджень при президентові України в Києві.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG