Прага – Європейські газети пишуть, що в Україні та за кордоном багатьох лякає ще одне нововведення Національного банку України, коли з 1 вересня готівкові розрахунки будуть обмежені сумою в 150 тисяч гривень (близько 19 тисяч доларів), а всі оборудки, вищі від цієї межі, мусять бути проведені офіційно у безготівковій формі через банки. Тим часом колишній президент України Віктор Ющенко сказав журналістам у Брюсселі, що через 21 рік після проголошення незалежності Україна мусить думати, як знову стати по-справжньому незалежною й зміицнти свій суверенітет, якому найбільше загрожує Росія. Оглядачі також порушують питання про те, що означає відновлення судового розгляду про приватизацію у 2005 році «Криворіжсталі» – чи не чергову реприватизацію?
Лондонська Financial Times стверджує, що багато українців, коли повернуться з літніх відпусток, можуть пережити стрес через нове правило Національного банку, оприлюднене цими днями. Правління Банку вводить з 1 вересня обмеження на готівкові операції до 150 тисяч гривень (близько 19 тисяч доларів). Розрахунки, вищі цієї норми, мають бути здійснені через банки лише у безготівковій електронній формі. Для пересічних європейців та американців, як стверджує лондонська газета, у цьому немає нічого дивного, там до цього давно звикли і це нормально. Але для України, де половина економіки працює в тіні, розрахунки готівковою гривнею чи реальними доларами і євро завжди були важливими і суттєвими для бізнесу та пересічних громадян. Тому газета не виключає, що перехід на електронні платежі «може боляче ударити по давньому способу «робити бізнес» в Україні». Не виключено, що найбільше постраждають пересічні громадяни, котрі з усіх сил намагаються щоденно виживати і тримають більшу частину своїх заощаджень «під подушкою» через страх перед нестійкою банківською системою – якнайдалі від зацікавлених очей податківців. Офіційні особи стверджують, що мета такого переходу полягає у зміцненні місцевої валюти, намаганні обмежити тіньову економіку та поповнити бюджет і резерви Національного банку, які різко скоротилися за останні 18 місяців. Речниця Банку Віра Ричаківська каже, що ці заходи необхідні, щоб загальмувати «доларизацію економіки», підняти на 14–16 мільярдів доларів ліквідність банківського сектору впродовж року. Експерти не виключають ухвалення Верховною Радою низки пільг для банківських операцій українських олігархів, наближених до влади, та перекладення основного тягаря втрат від такого різкого переходу на безготівкові платежі на пересічних громадян, малий та середній бізнес України.
Брюссельська EUObserver повідомляє, як колишній президент України Віктор Ющенко закликає в Брюсселі керівництво ЄС до захисту України від зазіхань Росії. Ющенко не лише сказав виданню про те, що його отруювачі (діоксином у 2004 році) нині переховуються в Росії, але й наголосив, що Москва намагається ізолювати Україну від ЄС, перетворити її на «Білорусь номер два», а Віктора Януковича на «другого Лукашенка». Ющенко попередив, що Росія за останні кілька років суттєво просунулася у посиленні контролю над Україною: «Плани Росії здійснюються на 100 відсотків і переважно за рахунок того, що ми не маємо тісних зв’язків із Європейським союзом. Якщо наш діалог із ЄС слабий, то це робить успішними спроби Володимира Путіна». Ющенко висловив сумніви щодо справжньої зацікавленості Віктора Януковича в підписанні угоди з ЄС у Вільнюсі в листопаді й додав, що цього президента, який є «темрявою нашого життя», до євроінтеграції змушують українські олігархи, котрі бояться засилля Кремля. Вслід за реплікою одного з дипломатів ЄС стосовно того, хто платить Ющенкові за такі слова і дії нині, видання з Брюсселя запитало в колишнього президента, чи зробила українська політика його багатим. На це Ющенко відповів: «На 1 січня 2013 року я, наскільки пам’ятаю, маю на моєму рахунку в банку менш як 1 мільйон доларів». Він також додав, що говорить у Європі про українські реалії, бо сам дуже зацікавлений, і є тут цілком чесний: «Ніхто мені за це не платить».
Російська «Независимая газета» не виключає ще одного реприватизаційного скандалу в Україні, якщо суд «може повернути «Криворіжсталь» колишнім власникам» (Рінатові Ахметову та Вікторові Пінчуку). Днями Господарський суд Києва відновив розгляд позову, поданого ще у 2005 році. Якщо права Ахметова й Пінчука на комбінат будуть відновлені, то Україну «очікує ще один міжнародний скандал». Експерти також не виключають, що судовий розголос у цій справі могли організувати у зв’язку з інтенсивними переговорами між ЄС та президентом Януковичем щодо умов звільнення з ув’язнення Юлії Тимошенко, про можливість чого десь до вересня місяця натякнув спеціальний посланець Європарламенту в Києві, колишній президент Польщі Александр Квасневський.
Лондонська Financial Times стверджує, що багато українців, коли повернуться з літніх відпусток, можуть пережити стрес через нове правило Національного банку, оприлюднене цими днями. Правління Банку вводить з 1 вересня обмеження на готівкові операції до 150 тисяч гривень (близько 19 тисяч доларів). Розрахунки, вищі цієї норми, мають бути здійснені через банки лише у безготівковій електронній формі. Для пересічних європейців та американців, як стверджує лондонська газета, у цьому немає нічого дивного, там до цього давно звикли і це нормально. Але для України, де половина економіки працює в тіні, розрахунки готівковою гривнею чи реальними доларами і євро завжди були важливими і суттєвими для бізнесу та пересічних громадян. Тому газета не виключає, що перехід на електронні платежі «може боляче ударити по давньому способу «робити бізнес» в Україні». Не виключено, що найбільше постраждають пересічні громадяни, котрі з усіх сил намагаються щоденно виживати і тримають більшу частину своїх заощаджень «під подушкою» через страх перед нестійкою банківською системою – якнайдалі від зацікавлених очей податківців. Офіційні особи стверджують, що мета такого переходу полягає у зміцненні місцевої валюти, намаганні обмежити тіньову економіку та поповнити бюджет і резерви Національного банку, які різко скоротилися за останні 18 місяців. Речниця Банку Віра Ричаківська каже, що ці заходи необхідні, щоб загальмувати «доларизацію економіки», підняти на 14–16 мільярдів доларів ліквідність банківського сектору впродовж року. Експерти не виключають ухвалення Верховною Радою низки пільг для банківських операцій українських олігархів, наближених до влади, та перекладення основного тягаря втрат від такого різкого переходу на безготівкові платежі на пересічних громадян, малий та середній бізнес України.
Брюссельська EUObserver повідомляє, як колишній президент України Віктор Ющенко закликає в Брюсселі керівництво ЄС до захисту України від зазіхань Росії. Ющенко не лише сказав виданню про те, що його отруювачі (діоксином у 2004 році) нині переховуються в Росії, але й наголосив, що Москва намагається ізолювати Україну від ЄС, перетворити її на «Білорусь номер два», а Віктора Януковича на «другого Лукашенка». Ющенко попередив, що Росія за останні кілька років суттєво просунулася у посиленні контролю над Україною: «Плани Росії здійснюються на 100 відсотків і переважно за рахунок того, що ми не маємо тісних зв’язків із Європейським союзом. Якщо наш діалог із ЄС слабий, то це робить успішними спроби Володимира Путіна». Ющенко висловив сумніви щодо справжньої зацікавленості Віктора Януковича в підписанні угоди з ЄС у Вільнюсі в листопаді й додав, що цього президента, який є «темрявою нашого життя», до євроінтеграції змушують українські олігархи, котрі бояться засилля Кремля. Вслід за реплікою одного з дипломатів ЄС стосовно того, хто платить Ющенкові за такі слова і дії нині, видання з Брюсселя запитало в колишнього президента, чи зробила українська політика його багатим. На це Ющенко відповів: «На 1 січня 2013 року я, наскільки пам’ятаю, маю на моєму рахунку в банку менш як 1 мільйон доларів». Він також додав, що говорить у Європі про українські реалії, бо сам дуже зацікавлений, і є тут цілком чесний: «Ніхто мені за це не платить».
Російська «Независимая газета» не виключає ще одного реприватизаційного скандалу в Україні, якщо суд «може повернути «Криворіжсталь» колишнім власникам» (Рінатові Ахметову та Вікторові Пінчуку). Днями Господарський суд Києва відновив розгляд позову, поданого ще у 2005 році. Якщо права Ахметова й Пінчука на комбінат будуть відновлені, то Україну «очікує ще один міжнародний скандал». Експерти також не виключають, що судовий розголос у цій справі могли організувати у зв’язку з інтенсивними переговорами між ЄС та президентом Януковичем щодо умов звільнення з ув’язнення Юлії Тимошенко, про можливість чого десь до вересня місяця натякнув спеціальний посланець Європарламенту в Києві, колишній президент Польщі Александр Квасневський.
