11-ть мільйонів нелегалів у США, серед яких достеменно є і українці можуть незабаром отримати легальний статус, а з часом і громадянство США. Сенат США почав дебати з приводу проекту імміграційної реформи підготовленого спільними зусиллями демократів та республіканців. Запровадження революційної реформи буде супроводжуватись посиленням контролю на кордонах. Аналітики кажуть – імміграційній реформі бути. Республіканці та демократи загалом підтримують її і сперечаються лише щодо деталей. Тим більше, що на бік реформи стають і традиційно консервативні суспільні організації. Чому? Все просто – американське суспільство стає все більш ліберальним і чим далі, тим менше підтримує консервативні цінності. Відтак консерватори сподіваються, що традиційно консервативні латиноамериканці, які складають більшість серед нелегалів, увіллються до їх лав як «свіжа кров».
Демократи у Сенаті повні ентузіазму щодо проекту імміграційної реформи. Вони сподіваються, що голосування по ньому відбудеться ще до дня Незалежності США 4-го липня.
«Наша система несправна і потребує ремонту. Дуже радісно бачити підтримку цього пакету зрозумілих та логічних реформ, які зроблять нашу країну безпечнішою та допоможуть 11-ти мільйонам мігрантів поліпшити стосунки з законом», – заявляє Гаррі Рід, лідер демократів у Сенаті.
Деякі республіканці натомість кажуть їх виборці незгодні з тим, що люди які потрапили у країну незаконно раптом отримають шанс стати громадянами.
«Тож виходить що півтора роки тому ти заплатив провіднику, незаконно перетнув кордон США і вже можеш вимагати громадянство? Це суперечить законам!», – обурюється сенатор Джефф Сешнс з Алабами.
Насправді все дещо інакше. Так званий «шлях до отримання громадянства» який пропонують сенатори передбачає, що кожен нелегал має в обов’язковому порядку пройти реєстрацію, перевірку анкетних даних, сплатити штраф та податки за час перебування у США. Після цього він отримує випробувальний легальний статус, який дозволить жити та працювати в Америці. Після цього, тепер вже добропорядний іммігрант, стає у кінець черги на отримання статусу резидента США.
На цьому етапі йому треба буде пройти додаткову перевірку, вивчити англійську, здати іспит з громадянської культури та надати історію працевлаштування у США – лише у разі виконання всіх цих вимог наш герой зможе отримати «зелену картку». Жодного шансу отримати легальний статус не матимуть іммігранти, які мають кримінальне минуле, або становлять загрозу національній безпеці США.
Дослідниця Джилл Уілсон з інституту Брукінгса зазначає, хай там як обнадійливо звучить реформа, республіканці добре пам’ятають, що після імміграційної «амністії» 1986-го року до США буквально хлинув потік нелегалів.
«Противники реформи хочуть гарантій, що після цієї реформи не виникне потреба у ще одній, для нових нелегалів», – каже Джилл.
А тим часом оглядачі відзначають цікавий феномен. Консервативні цінності більше не є синонімом неприйняття імміграційної реформи. На її підтримку тепер лунають голоси з табору християн євангелістів, які раніше були проти неї.
Преподобний Семюель Родрігез каже, що від 30 до 40 відсотків прихожан у іспаномовних євангелічних церквах є нелегалами.
«Депортувати 11 мільйонів нелегалів, це все одно, що вислати з країни іспаномовних християн, які дуже активно переходять до протестантських церков. Це те саме, що вислати з країни майбутнє християнства в Америці», – говорить молодий пастор.
Хай з яким оптимізмом дивляться на іспаномовних іммігрантів одні консерватори, інші – сумніваються, що вчорашні іммігранти радо сядуть до церковні лави.
«Я сумніваюсь, що лише через те, що білі християни євангелічної віри стають на бік нелегалів, ті неодмінно підуть до їх церков», – каже Марк Тулі з консервативного Інситуту релігії та демократії.
Між тим, останні опитування показують, що все більше американців визнають необхідність реформування імміграційної системи. Тож справа лише в тому, якою саме буде реформа. Слухання у Сенаті за оптимістичного сценарію розвитку події триватимуть до липня. Після цього реформа потрапить до Конгресу, де на неї чекають нові випробування та доповнення, і жодних гарантій.
Демократи у Сенаті повні ентузіазму щодо проекту імміграційної реформи. Вони сподіваються, що голосування по ньому відбудеться ще до дня Незалежності США 4-го липня.
«Наша система несправна і потребує ремонту. Дуже радісно бачити підтримку цього пакету зрозумілих та логічних реформ, які зроблять нашу країну безпечнішою та допоможуть 11-ти мільйонам мігрантів поліпшити стосунки з законом», – заявляє Гаррі Рід, лідер демократів у Сенаті.
Деякі республіканці натомість кажуть їх виборці незгодні з тим, що люди які потрапили у країну незаконно раптом отримають шанс стати громадянами.
«Тож виходить що півтора роки тому ти заплатив провіднику, незаконно перетнув кордон США і вже можеш вимагати громадянство? Це суперечить законам!», – обурюється сенатор Джефф Сешнс з Алабами.
Насправді все дещо інакше. Так званий «шлях до отримання громадянства» який пропонують сенатори передбачає, що кожен нелегал має в обов’язковому порядку пройти реєстрацію, перевірку анкетних даних, сплатити штраф та податки за час перебування у США. Після цього він отримує випробувальний легальний статус, який дозволить жити та працювати в Америці. Після цього, тепер вже добропорядний іммігрант, стає у кінець черги на отримання статусу резидента США.
На цьому етапі йому треба буде пройти додаткову перевірку, вивчити англійську, здати іспит з громадянської культури та надати історію працевлаштування у США – лише у разі виконання всіх цих вимог наш герой зможе отримати «зелену картку». Жодного шансу отримати легальний статус не матимуть іммігранти, які мають кримінальне минуле, або становлять загрозу національній безпеці США.
Дослідниця Джилл Уілсон з інституту Брукінгса зазначає, хай там як обнадійливо звучить реформа, республіканці добре пам’ятають, що після імміграційної «амністії» 1986-го року до США буквально хлинув потік нелегалів.
«Противники реформи хочуть гарантій, що після цієї реформи не виникне потреба у ще одній, для нових нелегалів», – каже Джилл.
А тим часом оглядачі відзначають цікавий феномен. Консервативні цінності більше не є синонімом неприйняття імміграційної реформи. На її підтримку тепер лунають голоси з табору християн євангелістів, які раніше були проти неї.
Преподобний Семюель Родрігез каже, що від 30 до 40 відсотків прихожан у іспаномовних євангелічних церквах є нелегалами.
«Депортувати 11 мільйонів нелегалів, це все одно, що вислати з країни іспаномовних християн, які дуже активно переходять до протестантських церков. Це те саме, що вислати з країни майбутнє християнства в Америці», – говорить молодий пастор.
Хай з яким оптимізмом дивляться на іспаномовних іммігрантів одні консерватори, інші – сумніваються, що вчорашні іммігранти радо сядуть до церковні лави.
«Я сумніваюсь, що лише через те, що білі християни євангелічної віри стають на бік нелегалів, ті неодмінно підуть до їх церков», – каже Марк Тулі з консервативного Інситуту релігії та демократії.
Між тим, останні опитування показують, що все більше американців визнають необхідність реформування імміграційної системи. Тож справа лише в тому, якою саме буде реформа. Слухання у Сенаті за оптимістичного сценарію розвитку події триватимуть до липня. Після цього реформа потрапить до Конгресу, де на неї чекають нові випробування та доповнення, і жодних гарантій.
