Електронна система реєстрації до дитсадків Києва – менше черг чи більше хабарів?

Київ – Понад шість із половиною тисяч дітей складає зараз черга до дитячих садків Києва. Про це повідомив глава міської держадміністрації Олександр Попов. Він пообіцяв скоротити цю чергу на дві третини протягом нинішнього року, створивши у дошкільних закладах чотири тисячі нових місць. Тим часом у столиці наразі діє нова електронна система реєстрації до дитсадків, яка, зокрема, мала допомогти вирішити проблему черг і подолати хабарництво. Однак батьки від неї особливої користі поки що не бачать, а експерти зазначають, що така система сама породжує корупційні схеми.

Щоб влаштувати дворічного сина у київський дитсадок, Юлії Бондар знадобився майже місяць.

«Ще на початку березня ми зареєструвалися на окремому сайті у київській системі, що нам порадили зробити у садочку. Ми нібито зареєструвалися. Але коли прийшли до садочку, система була заблокована, бо запрацював сайт загальнодержавний, і як буде далі, керівництво садка не знало», – каже вона.

Юлія Бондар має на увазі електронну систему реєстрації до садків, запроваджену в Києві понад півроку тому. В управлінні освіти молоду маму запевнили, що ця інтернет-система запрацює щодо обраного нею садка через тиждень. Однак, коли у зазначений термін Юлія знову прийшла до садочка, ситуація повторилась. Відтак жінка звернулась до центру адмінпослуг і, провівши кілька годин у черзі, зареєструвала сина у цій системі повторно. При цьому вона отримала відповідну довідку із порядковим номером своєї дитини у загальній київській черзі. Натомість важливішу для Юлії інформацію – про місце її сина у черзі за віковою групою – тут надати не змогли.

Врешті влаштувати дитину у садок жінці таки вдалося. За її словами, цьому, зокрема, посприяли невеликі черги до дитсадків саме в Оболонському районі, де вона мешкає. Утім, Юлія переконана, що інші батьки, зокрема, із центральних районів столиці, можуть мати набагато більше перешкод.

«Якщо проаналізувати всю цю систему, місце для корупції залишається. Ти можеш бачити, який ти за списком, але все одно, якщо тебе не захочуть у садочку реєструвати, тобі просто скажуть, що або ти не проходиш за списком, або не вистачає місць у групі, і так далі», – підсумовує жінка.

Черги по 17 тисяч?

Між тим про хабарі говорять і користувачі інтернет-форумів. Так, один із них зауважує, що змушений був заплатити 5 тисяч гривень районному відділові освіти, бо місце його дитини у загальній київській черзі було нижче від позначки у 17 тисяч. Водночас інша користувачка зауважує, що влаштувати маля до дитсадка їй пропонували за 2 тисячі гривень.

«Одним словом, якщо раніше була одна «годівничка», то зараз їх 2–3…» – підсумовує вона.

Тим часом заступник директора одного із печерських дитячих садків Валентина (прізвище жінка не захотіла називати) запевнила Радіо Свобода, що жоден хабар нині не може вплинути на процедуру прийому.

«Це все проходить тільки через інтернет. Ми взагалі нікого самі не можемо прийняти, бо це все контролює і місто, і всі інші»,– наголошує вона.

За словами жінки, у черзі до їхнього садка, який розрахований усього на 50 дітей, нині числяться близько 20 малят. Попри це, влаштувати свою дитину за хабар жоден із батьків не пропонує, наголошує Валентина.

«Якщо вони хочуть, то можуть якусь іграшку купити, може, фарбу, для покращення перебування дітей у садочку. Якщо у цьому є потреба. Якщо вони не мають такої можливості, то вони нічого не купують», – розповідає вона.

«Лінива корупція»

Поміж тим прояви такої «благодійності» Олексій Хмара, президент українського представництва міжнародної неурядової організації боротьби з корупцією Transparency International, називає «лінивою корупцією».

«Не стільки зростає розмір хабара за влаштування дитини, скільки дорожчає лінь батьків. Оскільки лінивих багато, а місць мало, то кожен наступний має «заплатити» більше, бо це попередній міг обійтися фарбою на вікна, іншому ж доведеться заасфальтувати увесь дитячий майданчик, а це може коштувати кілька десятків тисяч гривень», – зазначає експерт.

Електронну систему можна зробити ефективною – експерт

Водночас Олексій Хмара пояснює, що електронна система реєстрації до садків також породжує корупційні схеми, які вже пов’язані з доступом до інформації. Зокрема, за його словами, деякі «несумлінні чиновники» інколи продають батькам логіни і паролі для входу на цей сайт.

Попри це, Олексій Хмара вважає електронну систему реєстрації дітей до садочків доброю ідеєю. На його думку, вона не лише дає батькам право вибору, але і може економити їхній час. А зробити її ефективною можна забезпеченням для користувачів вільної авторизації і налагодження координації із дошкільними закладами. Саме завдяки ним мала б швидше оновлюватися інформація, зауважує експерт.

Між тим, щоб дізнатися, наскільки ефективною є наразі електронна система реєстрації дітей, Радіо Свобода звернулося до Департаменту освіти та науки КМДА. Відповіді поки що не надійшло.

Табачник обіцяє повністю подолати черги за два роки

У Міністерстві освіти та науки обіцяють ліквідувати черги до дитячих садків України протягом двох років. Міністр Дмитро Табачник наголошує, що лише за три перші місяці 2013 року створено майже 4 тисячі нових місць у дошкільних установах.

При цьому, за його словами, діти 5-річного віку сьогодні забезпечені дошкільною освітою майже на 100 відсотків. В цілому ж міністр запевняє, що до дитсадків нині ходить близько півтора мільйона маленьких українців.

Тим часом у КМДА обіцяють створити спеціальні районні комісії, які допомагали б батькам якомога швидше влаштовувати своїх малят до дитячих садочків.