Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 22:15
Київ – Права взятих під варту, тобто ще не засуджених людей, в Україні систематично порушуються. Про це на парламентських слуханнях заявила уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська. Особливо це стосується права на забезпечення участі в судових процесах і справедливий судовий розгляд. Водночас в уряді говорять: ці проблеми уже вирішуються. Зокрема, завдяки новому КПК практично на третину вдалося розвантажити СІЗО.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська запропонувала прем’єр-міністру Миколі Азарову створити робочу групу, яка розробить спільний план заходів із захисту прав і свобод взятих під варту осіб.

Відповідне подання Азарову зробили за результатами проведеного моніторингу, який показав «грубе порушення прав взятих під варту осіб», зазначила Лутковська. Адже умови, в яких перебувають затримані, не лише не дають можливості підготуватися до судового засідання (наприклад, поговорити зі своїм захисником), а й взагалі суперечать нормам законодавства і є антигуманними.

Без їжі, води й санітарних умов

«Нерідко в камерах збірного відділення, які є у СІЗО, людей утримують від 20 хвилин до 4 годин, в основному, без вентиляції, туалету, водопостачання, сонячного освітлення, належних санітарних умов. Людину поміщають до спецавтомобіля і транспортують до приміщення суду. В автомобілі площа для однієї людини становить від 40 квадратних сантиметрів до 1 метра, освітлення, вентиляція, кондиціонування та обігрівання повітря відсутні. Можливості справити природну потребу немає. Час перебування в автомобілі від 20 хвилин до 8 годин», – зазначила Лутковська.

Також підсудних доставляють до суду залізницею. У вагонах лише один санвузол, що «практично унеможливлює справляння фізіологічних потреб в умовах пристойності», немає доступу до питної води, неможливо приготувати їжу. При цьому, наприклад, час транспортування затриманого з Вінниці до Черкас складає 4 доби.

За словами Лутковської, у судах приміщення для тримання становлять собою «кам’яні мішки без водопостачання та водовідведення, без вентиляції, денного та достатньої кількості штучного освітлення». У таких кімнатах утримуються також і люди, хворі, наприклад, на відкриту форму туберкульозу.

Надмірна тривалість судового провадження скоро стане історією?

Кардинально вирішити проблему вдасться вже зовсім скоро, і робота почалася з нового КПК, ухваленого минулого року, стверджує міністр юстиції Олександр Лавринович. Щоб привести умови тримання взятих під варту у відповідність до європейських стандартів, уряд уже затвердив державну цільову програму реформування державної кримінальної служби. Крім того, зменшують число тих, хто перебуває в СІЗО.

Більше ніж у 4 рази скоротилося число осіб, які щомісячно надходять до СІЗО
«Вдалося скоротити кількість осіб, яких тримають у слідчих ізоляторах. У порівнянні з 2011-м цифра скоротилася на 12 759 осіб, тобто практично на третину. Більше ніж у 4 рази скоротилося число осіб, які щомісячно надходять до СІЗО. Якщо до набрання чинності новим КПК, за місяць надходило близько 4000, то сьогодні це близько 900. Загалом, надмірна тривалість судового провадження скоро стане історією», – зазначає Лавринович.

Голова ж Верховного суду України Ярослав Романюк запевняє: переважна кількість судових справ розглядається правильно і з дотриманням строків. Тож підстав стверджувати, що вітчизняна судова система працює неефективно, просто нема.

«Особливо красномовними є показники в порівнянні з іншими державами Європи. Зокрема, за даними Європейської комісії з питань ефективності судочинства, за рівнем оперативності розгляду справ, Україна посідає одне з перших місць у Європі. Так, середня тривалість розгляду цивільних справ позовного провадження в нашій державі складає 17 днів, у той час, як, наприклад, у Франції близько 270», – каже Романюк.

Голова ради громадської правозахисної організації «Донецький меморіал» Олександр Букалов із чиновниками погоджується: зміни дійсно є. Однак, запроваджують їх зовсім не в тих сферах, де необхідно, стверджує він.

Що на першому плані? Заборонити в’язням ходити по території колонії і тримати руки в кишенях!
«Дійсно, що зараз розглядаються зміни до Кримінально-виконавчого кодексу. І за наявності таких проблем, що на першому плані? А на першому плані заборонити в’язням ходити по території колонії і тримати руки в кишенях!» – обурюється правозахисник.

Відсутність співпраці з громадськістю

Співголова Харківської правозахисної групи, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров на парламентських слуханнях закликав владу припинити політичні переслідування громадян. За його словами, йдеться не тільки про кримінальні справи, порушені з політичних мотивів, яких стало значно менше, але і про позасудові переслідування, і покарання за порушення порядку проведення мирних зібрань.

Також на парламентських слуханнях з питань дотримання прав людини виступав лідер партії УДАР Віталій Кличко. За його словами, ситуація з правами людини в Україні стрімко деградує. Оскільки Кличко не дотримався регламенту, наступний спікер – Ганна Герман – сказала, що віддає йому 1 хвилину свого часу.


Як запевняють правозахисники, ані державні відомства, ані міністерства, ані народні депутати не обговорюють з громадськістю свої законодавчі ініціативи. І саме це небажання співпрацювати з громадськістю призводить до катастрофічної ситуації з правами людини в Україні.

До парламентських слухань правозахисники визначили 7 законів, що є небезпечними для прав людини. Це Закон «Про всеукраїнський референдум», «Про засади мовної політики», «Про єдиний державний демографічний реєстр», закон, який визначає особливості функціонування Хмельницької АЕС та зміни до трьох законів – щодо державних закупівель, процедури відведення земельних ділянок та діяльності екологічних інспекцій на місцевому рівні. Ці законодавчі акти, на думку правозахисників, порушують права людини.

Крім того, біля Верховної Ради мітингували проти ухвалення закону про мирні зібрання (законопроект під номером 2450). Проти його ухвалення виступають правозахисники та низка громадських організацій, вказуючи на те, що норми законопроекту обмежують право громадян вільно збиратися і висловлювати свою позицію.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG