Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:50
Рівне – Європейський суд з прав людини повідомив, що у справі «Хайнацький проти України», а також ще 249 інших заявників-чорнобильців, очікує від уряду України односторонню декларацію для вирішення конфлікту. Цю вістку чорнобильці сприймають як надію на повернення боргів. Семеро із тих, хто отримав таке повідомлення зі Страсбурга, живуть місті Кузнецовську на Рівненщині.

Надія Давлетчина – одна з тих, хто отримав повідомлення Європейського суду з прав людини у справі «Хайнацький проти України». Вона брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але стала інвалідом як мешканка забрудненої зони. Належну їй пенсію отримувала лише кілька місяців, і то через рішення суду.

«Коли Ющенко дав цю статтю, 54-у, по-моєму, – вони приховали, Пенсійний фонд, що є така стаття, і стали нас переводити, пропонувати з чорнобильської пенсії переходити на загальну», – каже Надія Давлетчина.

Натомість заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Тетяна Панащук запевняє, що в її установі при нарахуванні та перерахуванні пенсій керуються виключно вигодами людини. Чиновник запевняє, що під час прийому документів на пенсію чи перегляду пенсійної справи працівники фонду бачать, коли людині вигідно переходити на інший закон, і тоді нараховують пенсійні виплати, керуючись доцільністю для людини.

Від лікування доводиться відмовлятись

Але Надія Давлетчина вважає, що розмір належної їй пенсії у Кузнецовську від неї приховали, що й зуміла довести в судах. Щоправда, матеріальний ефект був відчутний недовго.

«Я стала отримувати пенсію з 2011 року – 6 тисяч 530. Стала опромінюватись, приймати хіміотерапію… Вона дуже дорога. Один курс – 6–7 тисяч. Я прийняла дві хіміотерапії, і вони в мене зняли цю пенсію», – розповідає потерпіла.

Жінка пережила сім онкооперацій і нині прикута до ліжка, а розмір фактично отримуваної пенсії зменшився з шести з половиною до трохи більше ніж тисячі гривень. І це – незважаючи на зобов’язання щодо відповідного розміру пенсії, які наклав на пенсійні органи суд. На черзі наступна «хімія», але Надія Давлетчина відмовилась від неї через відсутність коштів.

За її справу та справи ще шістьох місцевих «чорнобильців» взялися кузнецовські правники Сергій Янчук та Павло Поліщук.

Юрист Сергій Янчук розповідає, що до цього спонукала історія його мами, Валентини Янчук. «Коли була аварія, моя мама їздила туди, допомагала чорнобильцям-переселенцям. Років через 10–15 у неї почалися проблеми зі здоров’ям. Десь у 2010 році я почав їй допомагати по судах, бо закон є, Конституція є, особливий статус у постраждалих, але це все з боку держави ігнорується. Пенсіонери, котрі зверталися до нас, брали кредити в банку для того, щоб пройти хіміотерапію», – зазначає юрист.

Хворі «чорнобильці» – баласт для країни?

«Складається враження, що йде повне винищення усього, що пов’язано з катастрофою на ЧАЕС. Ми зробили порівняльний аналіз пенсійного забезпечення чорнобильців та звичайних громадян. Виходить так, що люди, які втратили своє здоров’я, рятуючи світ від радіаційної катастрофи, або дуже постраждали від неї, мають найгірше забезпечення в Україні. Це їм така вдячність?» – емоційно резюмує Сергій Янчук.
Надія Давлетчина змушена чіплятися за життя лише силою волі – коштів на лікування немає

Натомість чиновники кажуть, що навіть судові рішення не дозволяють їм створювати гроші з повітря. Як пояснила заступник начальника Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області Тетяна Панащук, заслін чорнобильським доплатам поставив інший закон – про державний бюджет, котрий, як відомо, дірявий. Тож пенсіонерів-чорнобильців було вирішено «поділити». Тим, кому нарахували довічну пенсію, вона була припинена з 1 листопада 2011 року, а для тих, хто мав судові рішення нарахувати і виплатити з такого-то періоду по такий-то, то відповідно ці нарахування були проведені, пояснює чиновниця.

Депутат Рівненської обласної ради, також чорнобилець Віктор Ольховик втратив надію повернути соратникам обіцяні державою кошти після того, як побував на прийомі в міністра соціальної політики Наталії Королевської. Чоловік зрозумів, що в Україні досить багато судових рішень, котрі не фінансуються і фінансуватися не будуть. «Міністр заявила, що маємо ми два мільярди, й будемо виходити тільки з цієї цифри. Тобто, що б ми не говорили, ніхто більше грошей додавати не буде», – зауважує Віктор Ольховик.
Клієнтка юридичного бюро «Довіра» Зоя Стрижеус виграла суди, але померла, не дочекавшись належних виплат

Європа їх чує, Україна мовчить

Кузнецовських чорнобильців та правників обнадіяли листи, які тиждень тому надійшли із Євросуду з прав людини. В них ідеться про те, що державі Україна ця судова інстанція запропонувала вирішити конфлікт із власними громадянами і виконати рішення національних судів. Якщо цього не станеться, то, окрім невиплачених сум, позивачі зможуть претендувати на моральне відшкодування на суму від півтора до трьох тисяч євро. Сергій Янчук запевнив, що продовжуватиме надання юридичної допомоги постраждалим чорнобильцям.

Керівник громадської приймальні Рівненської організації Комітету виборців України Микола Глотов також захищає інтереси земляків-ліквідаторів у Європейському суді з прав людини. Він зауважує: рішення про чорнобильців, як і про інших громадян, які відстоювали свої соціальні права, не виконуються з тих мотивів, що в державі начебто немає грошей.

«Але в сусідніх країнах міністри користуються послугами лоукостерів (низькобюджетних авіаперевізників), а в нас посадовці використовують гроші, щоб забезпечити проїзд кортежу, полетіти в якусь країну на виставку – на це йдуть мільйони гривень. А на те, щоб виконати судові рішення, гроші не витрачаються. Все по-суті робиться для того, щоб люди не отримали своїх коштів. Люди помруть – про них забудуть. Лише одиниці звертаються в Європейський суд з прав людини. Ці справи однозначно є виграшними», – зауважує Микола Глотов.
  • 16x9 Image

    Валентина Одарченко

    На Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Ведуча соціального телепроекту «Перехрестя правди» Рівненської держтелерадіокомпанії.  
    Facebook: https://www.facebook.com/valentina.romanuk1

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG