Заява подружжя Путіних про розлучення, звичайно ж, не стала новиною сама по собі – про те, що подружжя не живе разом, говорили мало не з першого дня перебування Володимира Путіна на посаді президента Росії. Ця заява примітнa перш за все псевдотеатральною пропрацьованістю, настільки характерною для стилю кремлівських політтехнологів і путінської епохи взагалі. Робиться абсолютно незграбна спроба створити ілюзію випадковості, хоча кожному, навіть найбільш недосвідченому глядачеві, стає зрозуміло, що ніякої такої випадковості немає.
Путіни не можуть просто так вийти у фойє після вистави і зіткнутися там з кореспондентом одного з телевізійних каналів – до того ж аж ніяк не найбiльш важливого і впливового. Кореспондент не повинен питати у сімейного подружжя, чи не збирається воно розлучатися – тим більше, що не так вже давно лічильник Всеросійського перепису знайшов це пожружжя в одній квартирі, і воно запевняло його, що живе сімейним життям. Подружжя не повинне залишати виставу після першого акту – так, ніби воно прийшло не на балет, а для зустрічі з цією самою кореспонденткою з її «несподіваним запитанням».
Довершують картину заяви прес-секретаря президента, який запевняє публіку, що в житті Путіна немає місця для будь-якої жінки, тому що він надто вже зайнятий роботою на благо Росії – подивіться, мовляв, на його робочий графік, і вам все стане зрозумілим. Та й сам Путін наступного тижня розповідає прихильникам, що він із дружиною не вінчався – так що і з православними цінностями все гаразд.
Так що, звичайно ж, аж ніяк не сам факт визнання розлучення став причиною розбурханої реакції користувачів соціальних мереж, темою для численних каламбурів і анекдотів – а те, наскільки це визнання відповідає буфонадному духові безглуздої епохи. Росіяни вже звикли, що живуть в країні без політичного життя, що замість політики їм підсовують конкуренцію «Єдиної Росії» зі «Справедливою», а як опозиціонерів – фріків Жириновського і Зюганова. Звикли і до того, що немає ніякої економіки, яку замінює споживання нафтових ресурсів і олігархічне самоуправство. Але виявилося, що особистого життя теж немає, принаймні – не повинно бути, а є просто топтання в фойє в антракті «Есмеральди».
Після цього антракту дуже важко аналізувати те, що сталося, серйозно, тим більше, що у нас немає і не може бути відповіді на найпростіше запитання: навіщо російському президентові і його оточенню знадобилося все це влаштувати саме зараз? Але, може, ми отримаємо цю відповідь трохи пізніше, коли Володимир Путін – також в антракті – вирішить оформити законний шлюб із якоюсь іншою жінкою, на яку у нього буде час. І тоді він стане справжнім першопрохідцем на пострадянському просторі: адже його колеги теж воліють не помічати своїх законних дружин, часто навіть не дозволяючи їм – як це зробили Олександр Лукашенко і Віктор Янукович – жити в одному місті з правителем.
Дружина Лукашенка так і залишилася в рідному радгоспі, а дружина Януковича виконує обов’язки першої леді, так би мовити, самостійно, з’являючись на балетних виставах у Донецьку в гордій самоті, але факт залишається фактом – особисте життя президентів залишається оточеним чутками і туманом.
Якщо Путін вирішить проінформувати співвітчизників, із ким же він пов’язав життя насправді, може, його приклад наслідуватимуть й інші?
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Путіни не можуть просто так вийти у фойє після вистави і зіткнутися там з кореспондентом одного з телевізійних каналів – до того ж аж ніяк не найбiльш важливого і впливового. Кореспондент не повинен питати у сімейного подружжя, чи не збирається воно розлучатися – тим більше, що не так вже давно лічильник Всеросійського перепису знайшов це пожружжя в одній квартирі, і воно запевняло його, що живе сімейним життям. Подружжя не повинне залишати виставу після першого акту – так, ніби воно прийшло не на балет, а для зустрічі з цією самою кореспонденткою з її «несподіваним запитанням».
Довершують картину заяви прес-секретаря президента, який запевняє публіку, що в житті Путіна немає місця для будь-якої жінки, тому що він надто вже зайнятий роботою на благо Росії – подивіться, мовляв, на його робочий графік, і вам все стане зрозумілим. Та й сам Путін наступного тижня розповідає прихильникам, що він із дружиною не вінчався – так що і з православними цінностями все гаразд.
Так що, звичайно ж, аж ніяк не сам факт визнання розлучення став причиною розбурханої реакції користувачів соціальних мереж, темою для численних каламбурів і анекдотів – а те, наскільки це визнання відповідає буфонадному духові безглуздої епохи. Росіяни вже звикли, що живуть в країні без політичного життя, що замість політики їм підсовують конкуренцію «Єдиної Росії» зі «Справедливою», а як опозиціонерів – фріків Жириновського і Зюганова. Звикли і до того, що немає ніякої економіки, яку замінює споживання нафтових ресурсів і олігархічне самоуправство. Але виявилося, що особистого життя теж немає, принаймні – не повинно бути, а є просто топтання в фойє в антракті «Есмеральди».
Після цього антракту дуже важко аналізувати те, що сталося, серйозно, тим більше, що у нас немає і не може бути відповіді на найпростіше запитання: навіщо російському президентові і його оточенню знадобилося все це влаштувати саме зараз? Але, може, ми отримаємо цю відповідь трохи пізніше, коли Володимир Путін – також в антракті – вирішить оформити законний шлюб із якоюсь іншою жінкою, на яку у нього буде час. І тоді він стане справжнім першопрохідцем на пострадянському просторі: адже його колеги теж воліють не помічати своїх законних дружин, часто навіть не дозволяючи їм – як це зробили Олександр Лукашенко і Віктор Янукович – жити в одному місті з правителем.
Дружина Лукашенка так і залишилася в рідному радгоспі, а дружина Януковича виконує обов’язки першої леді, так би мовити, самостійно, з’являючись на балетних виставах у Донецьку в гордій самоті, але факт залишається фактом – особисте життя президентів залишається оточеним чутками і туманом.
Якщо Путін вирішить проінформувати співвітчизників, із ким же він пов’язав життя насправді, може, його приклад наслідуватимуть й інші?
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
