Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 12:14
Черкаси – 17 червня у Черкасах у межах телепроекту «Наш Шевченко» покажуть 101 відеопоезію Тараса Шевченка. Проект некомерційний, покликаний популяризувати творчість поета. Тому участь у ньому може взяти кожен, кому небайдужа творчість Кобзаря. Щодня презентуючи нову відеороботу, ініціатори проекту ведуть відлік часу до двохсотріччя Шевченка.

Уже понад три місяці проект «Наш Шевченко» у Черкасах втілює відомий український режисер Сергій Проскурня разом з місцевим оператором Олександром Царенком. Ідея, каже режисер, не нова: наприкінці 1990-х у Російській Федерації був державний телепроект до 200-річчя Олександра Пушкіна.

Із пропозицією щодо Шевченківського проекту Сергій Проскурня звертався до власників кількох загальнонаціональних телеканалів. Однак там йому відмовили.

Якби ми Пушкіна зараз робили, не було б ніяких проблем. В Україні Пушкін би мав колосальний успіх. А Шевченка ми робимо ось так: без світла, без особливої техніки, без команди, яка б це все забезпечувала
«Якби ми Пушкіна зараз робили, не було б ніяких проблем. В Україні Пушкін би мав колосальний успіх. А Шевченка ми робимо ось так: без світла, без особливої техніки, без команди, яка б це все забезпечувала. У вільний від роботи час. Але це щиро», – розповідає Сергій Проскурня, який за власний кошт фінансує проект.

Проект без політики

Нині проект виходить на черкаському телеканалі «Вікка». Щодня упродовж року – від 9 березня 2013 до 9 березня 2014 – в ефірі нова відеопоезія. Політиків до проекту Сергій Проскурня принципово не залучає. Каже, що йому потрібні «прості люди» – пересічні громадяни та відомі особистості. Приміром, у ювілейному 100-му сюжеті вірш «І день іде, і ніч іде» читає український художник Микола Маценко.

«Сергій Проскурня мені потелефонував і каже приблизно так: як ти ставишся до Тараса Григоровича? Я кажу, що Тараса Григоровича я дуже люблю. Свого часу носив «Кобзар» не те, що в кишені, але у сумці, і почитував його на зупинці, чекаючи транспорт. А у проекті прочитав дуже короткий, філософський вірш, який Шевченко написав у 1860 році, за сто років до мого народження.Я більше ніж півсотні років уже прожив, а актуальність цього вірша не втрачена», – зазначає художник.


Вірші читають на даху, в аптеці, на драбині…

Між тим кожен сюжет «Нашого Шевченка» – це імпровізація з формою. Герої проекту читають вірші поета в аптеці, у кафе, на драбині, біля дуба Залізняка у Холодному Яру… Тетяна Кавальчук розповідала «Думку» на даху з виглядом на Дніпро. Жінка родом з Білорусі, тож і поезію декламувала рідною мовою.

«Сповідь козака, який перебуває далеко від своєї країни і згадує про неї з ностальгією, була мені близька. І мені було цікаво покопатися у собі і знайти ті емоції, які б відповідали духу ліричного героя цього вірша. Ми знімали на даху одного з будиночків і хотіли, щоб було видно Дніпро. Це був ностальгічний погляд з кручі на простір», – розповідає Тетяна Кавальчук.

(Відео VikkaNews)

За спостереженнями режисера проекту Сергія Проскурні, найпопулярніші вірші або уривки з поезії, які вже неодноразово читали учасники проекту, «І мертвим, і живим…», «Мені однаково» та «Садок вишневий коло хати».

У «Нашому Шевченку» взяли участь різні за освітою та фахом жителі Черкаської області та відомі люди: актори, письменники, співаки, режисери. Натхненник проекту Сергій Проскурня планує не обмежуватися Шевченковим краєм і до 200-річниці Кобзаря об’єднати українців з усіх куточків держави навколо «Нашого Шевченка».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG