Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 16:47

Обама закликав Росію разом скоротити ядерні арсенали до мінімуму


Виступ Барака Обами в Берліні, 19 червня 2013 року

Виступ Барака Обами в Берліні, 19 червня 2013 року

Президент США Барак Обама став у середу третім лідером Америки, після Джона Кеннеді і Рональда Рейгана, які за останні 50 років виступали в Берліні біля Бранденбурзьких воріт. Головна відмінність від минулих виступів президентів США у тому, що Обама виступив цього разу зі східної сторони історичних воріт у столиці об’єднаної Німеччини, коли, як він сам сказав, стіна Холодної війни давно впала та відійшла в історію. Тому президент США закликав думати про краще майбутнє для всіх людей у світі та пообіцяв домогтися разом із Росією скорочення стратегічних ядерних арсеналів ще на одну третину в порівнянні з останнім договором двох країн про скорочення стратегічних наступальних озброєнь від 2010 року.

«Ми можемо забезпечити безпеку Америки і наших союзників, і підтримувати сильні та переконливі засоби ядерного стримування, зменшивши наші розгорнуті ядерні сили аж на одну третину. Я маю намір шукати домовленостей про це скорочення разом із Росією, щоб відійти від ядерного становища часів Холодної війни», – наголосив Барак Обама в Берліні.

Це означає, що Обама пропонує Росії скоротити активні ядерні арсенали обох країн приблизно до 1 тисячі боєголовок. Бо згідно із останнім договором про скорочення стратегічних ядерних озброєнь між двома країнами від 2010 року, США і Росія погодилися знизити ядерні арсенали до приблизно 1550 ядерних боєголовок у кожній країні.

У промові Обама запропонував також скоротити кількість американських і російських тактичних ядерних арсеналів у Європі.

Американський президент не визначив тут якогось графіку для запропонованих скорочень. Хоча відомо, що президент Росії Володимир Путін заявив у Москві, що Росія не дозволить дисбалансу в стратегічному ядерному стримуванні. Кремль також вважає, що процес скорочення ядерних запасів має передбачати і участь у цьому й інших ядерних країн.

Речник Путіна також заявив у середу, що Барак Обама вже вів мову з Володимиром Путіним про нові скорочення під час переговорів на саміті «Групи восьми» у Північній Ірландії.

Заклик Обами про нове скорочення ядерних арсеналів надійшов у час, коли відносини обох країн дещо загострилися. Росія попередньо вимагала змін американських планів щодо протиракетної оброни в Європі, перш ніж повертатися знову до порядку денного скорочення ядерних арсеналів.

Ядерні потенціали інших країн світу тримаються в таємниці, але експерти кажуть, що таких нараховується не більше ніж 300 ядерних боєголовок на всю решту світу, крім США й Росії.

США мають близько 20 ядерних боєголовок, розміщених у Німеччині, це набагато менше від часу падіння Берлінського муру в 1989 році, коли США мали тут до 200 боєголовок.

Бранденбурзькі ворота стали символом історичних змін у світі

Першим, ще у часи Холодної війни, у Берліні на площі перед Бранденбурзькими воротами виступив 26 червня 1963 року президент США Джон Кеннеді, котрий через 22 місяці після спорудження Берлінського муру сказав: «Дві тисячі років тому предметом гордості було бути римським громадянином. Сьогодні, у світі свободи, я, як вільна людина заявляю – я громадянин Берліна».

Президент Рональд Рейган виступив у Берліні 12 червня 1987 року, і його звернення до президент СРСР Михайла Горбачова від Бранденбурзьких воріт стало тоді пророчим: «Пане Горбачов, відкрийте ці ворота! Пане Горбачов, зруйнуйте цю стіну!».

Президент Обама виступив цієї середи вперше зі східної сторони Бранденбурзьких воріт. На сьогодні Обаму, згідно з опитуваннями в Німеччині, підтримують до 80 відсотків громадян цієї країни.

  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG