Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 15:04
Польща і Україна продовжують дискусії з приводу характеру Волинської різанини 1943 року. Поляки кажуть, що це мало «характер геноциду» і що ОУН і УПА винищили до 100 тисяч мирних поляків. Українська сторона визнає «трагедію», але попереджає, що не можна на рівні одного польського парламенту оцінювати ті події як «геноцид», бо з таким визначенням чітко пов’язане «державне планування» нищення за етнічними ознаками, а українці у час Волинської трагедії не мали своєї держави та не могли ніяк планувати таких злочинів. Це була трагічна стихія, заявив у Варшаві колишній президент України Леонід Кравчук. Українська сторона також нагадує, як пишуть газети, що у тих сутичках загинули й тисячі українців. У пресі також попереджають про можливість «Харківських угод-2» між Москвою і Києвом. А деякі видання нагадують про трагедію українців у австрійському концтаборі Талергоф.

Польська Gazeta Wyborcza інформує про суперечки в Сенаті Польщі з приводу проекту ухвали до 70-річчя Волинської різанини. Сенатори мають намір встановити день пам’яті поляків, які стали жертвами на «історичних околицях», визначений попередньо на 11 липня. В цьому проекті ухвали Сенату також зазначено, що Волинська різанина «мала характер геноциду». Газета публікує до цього розмову із заступником міністра закордонних справ Польщі Катажиною Палчинською-Наленч, котра попереджає політиків у Варшаві: «Ми повинні будувати стосунки з Україною на правді, а не на вразливості», – і закликає до рівноправного діалогу поляків та українців у оцінках трагічних подій 1943 року на Волині.

Інша польська газета – Rzeczpospolita – публікує розлогий матеріал про перебування у Варшаві у ці дні колишнього президента України Леоніда Кравчука, котрий під час зустрічі в спільному польсько-українському комітеті «Поєднання між народами» закликав поляків не «відкривати скриньку Пандори» і не гальмувати розвитку польсько-українських відносин загостренням спільних історичних трагедій часів Другої світової війни і доби радянського тоталітаризму. Кравчук попередив, що визначення Волинської різанини поляків у 1943 році, вину за яку у Польщі покладають на ОУН і УПА, як «геноциду» не є в компетенції польського чи українського парламентів, а лише міжнародного суду з прав людини. Кравчук також додав, що й порушувати це питання на міжнародному рівні немає сенсу, бо саме визначення геноциду передбачає планування нищення населення за етнічними ознаками на державному рівні, тоді як у час трагедії 1943 року на Волині українці не лише не мали своєї держави, а й не могли й навіть думати про планування нищення людей за етнічними ознаками. Леонід Кравчук вважає події на Волині 70-річної давнини проявами війни, наслідками тоталітаризму і некерованої стихії («війни всіх проти всіх»), коли втрат зазнали обидва народи. Колишній президент нагадав тут, що лише задокументовані втрати українців від організованого Москвою Голодомору в Україні 1932–33 років становлять 4 мільйони загиблих. Польська газета нагадує, що, за підрахунками поляків, від рук ОУН і УПА на Волині загнуло до 100 тисяч поляків. Видання з Варшави також наводить українські дані про загибель у тих конфліктах між Армією крайовою та УПА – до 20 тисяч українців. Газета також інформує про декларацію спільного комітету «Примирення між народами», яку підписали Леонід Кравчук, патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет, кардинал Української греко-католицької церкви Любомир Гузар. Цей документ високо оцінив із польської сторони керівник Інституту східних досліджень у Варшаві Ян Маліцький, котрий закликав до взаємного порозуміння поляків та українців і спільного руху в майбутнє.

Російська «Независимая газета» інформує, що Москва має наміри посилити натиск на Київ з метою прискорити переозброєння свого Чорноморського флоту в Севастополі. Видання цитує експертів, котрі вважають, що результати голосування української опозиції у Верховній Раді, коли була невдала спроба денонсації Харківських угод президента Януковича, свідчить про можливість нового загострення довкола цих питань. Аналітики не виключають, що до 2014 року Москва і Київ можуть підписати нові документи – «Харківські угоди-2» – або ж слід очікувати нового українсько-російського політичного конфлікту, бо Москва бажає розмістити в Севастополі нові кораблі та нові підводні човни.

Австрійська газета Der Standard публікує інтерв’ю з акторкою і режисером будинку актора в австрійському Ґраці Анною Бадорою, котра розповідає, як її театр готує на осінь постановку спектаклю «Талергоф» за авторством польського письменника і поета Анджея Стасюка. У цьому австрійському концтаборі часів Першої світової загинуло до 60 тисяч українців із Галичини та Прикарпаття. Анна Бадора розповідає про залучення до масовок цього спектаклю й українців, дітей, нащадків жертв Талергофа.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG