Київ – У Києві презентували «Віртуальний архів Тараса Шевченка». Відтепер на сайті національного музею Шевченка можна буде ознайомитися з багатьма унікальними документами про життя і творчість Кобзаря, більшість із яких донині були частково або обмежено доступними. За словами авторів такого архіву, для України це чи не перший досвід, який дозволяє зробити музеї більш інтерактивними.
Майже 140 старовинних документів загальним обсягом у 9 тисяч сторінок фахівці з Національного музею Шевченка та «Електронних архівів України» оцифровували близько місяця.
Донині частина цих записів була лише фрагментарно опублікована у збірнику «Документи і матеріали про Тараса Шевченка», а деякі взагалі були доступними навіть не всім співробітникам музею.
Наразі ж, завдяки інтернету, з цінними документами, що розповідають про творчість та життєвий шлях Кобзаря, можуть ознайомитися абсолютно всі.
Щоб потрапити у віртуальний архів Шевченка, на сайті музею достатньо натиснути на однойменний банер. При цьому можна скористатися будь-яким пристроєм: від мобільного телефону до комп’ютера.
Оцифровані документи унікальні – хранитель музею
За словами Юлії Шиленко, головного хранителя Національного музею Шевченка, таке оцифровування старовинних документів є важливим: адже, на відміну від електронної копії, папір є надто примхливим, а відтак недовговічним носієм інформації.
Окрім того, фахівець наголошує, що сканування дають змогу побачити набагато більше, ніж оригінали.
«В одному документі може бути двісті сторінок і показати можна лише одну, а оцифровка дасть можливість вмістити в експозицію гарні, якісні копії і показати кілька документів», – наголошує вона.
При цьому Юлія Шиленко зауважує, що всі оцифровані документи є унікальними, адже зберігаються в єдиному примірнику.
«Намагалися передати дух часу»
Зважаючи на старовинність документів, їхнє оцифровування було безконтактним, а обробка відсканованих зображень – мінімальною.
«Ми не дуже змінювали першопочатковий тон документів. Навпаки, намагалися його зберегти, щоб передати дух часу. Була мінімальна постобробка: ми «обрізали» лише надто рвані краї документів, які заважали сприйняттю і прочитанню тексту», – зауважує Тетяна Бєляєва, директор компанії «Електронні архіви України», яка й оцифровувала архів. Вона також додає, що мінімальна обробка документів була зумовлена і поганою читабельністю оригіналів: більшість із них, за її словами, написані не надто розбірливим почерком.
Попри це, Бєляєва наголошує, що всі документи є цікавими і нагадують «захопливий роман». А щоб користувачі архіву могли якомога легше ознайомитись із ними, відскановані копії розсортували за тематикою.
До ювілею опрацюють, відсканують половину документів – Стус
Тим часом директор Національного музею Шевченка Дмитро Стус розповідає, що наразі відцифровано лише менше від одного відсотка документів. Утім, він сподівається, що до 200-літнього ювілею Кобзаря вдасться опрацювати вже половину з них.
«Коли людина приходитиме у музей і якщо її зацікавить якась тема, у нас буде система принт-скринів: можна буде підійти, взяти додаткову інформацію і подивитись. Не кажучи про те, що коли приходитимуть школярі, то для них це буде навіть цікавіше, ніж традиційний похід по музею», – говорить він.
Між тим Дмитро Стус зауважує, що для України створення електронного музейного архіву є чи не першим досвідом. Відтак державним бюджетом нині навіть не передбачені подібні витрати (хоча, наприклад, у США, за його словами, таке фінансування може сягати півтора мільйона доларів на рік).
Наразі ж у національному музеї Шевченка обіцяють до ювілею Кобзаря організувати спільно з Інститутом літератури виставку його рукописів.
Майже 140 старовинних документів загальним обсягом у 9 тисяч сторінок фахівці з Національного музею Шевченка та «Електронних архівів України» оцифровували близько місяця.
Донині частина цих записів була лише фрагментарно опублікована у збірнику «Документи і матеріали про Тараса Шевченка», а деякі взагалі були доступними навіть не всім співробітникам музею.
Наразі ж, завдяки інтернету, з цінними документами, що розповідають про творчість та життєвий шлях Кобзаря, можуть ознайомитися абсолютно всі.
Щоб потрапити у віртуальний архів Шевченка, на сайті музею достатньо натиснути на однойменний банер. При цьому можна скористатися будь-яким пристроєм: від мобільного телефону до комп’ютера.
Оцифровані документи унікальні – хранитель музею
За словами Юлії Шиленко, головного хранителя Національного музею Шевченка, таке оцифровування старовинних документів є важливим: адже, на відміну від електронної копії, папір є надто примхливим, а відтак недовговічним носієм інформації.
Окрім того, фахівець наголошує, що сканування дають змогу побачити набагато більше, ніж оригінали.
«В одному документі може бути двісті сторінок і показати можна лише одну, а оцифровка дасть можливість вмістити в експозицію гарні, якісні копії і показати кілька документів», – наголошує вона.
При цьому Юлія Шиленко зауважує, що всі оцифровані документи є унікальними, адже зберігаються в єдиному примірнику.
«Намагалися передати дух часу»
Зважаючи на старовинність документів, їхнє оцифровування було безконтактним, а обробка відсканованих зображень – мінімальною.
«Ми не дуже змінювали першопочатковий тон документів. Навпаки, намагалися його зберегти, щоб передати дух часу. Була мінімальна постобробка: ми «обрізали» лише надто рвані краї документів, які заважали сприйняттю і прочитанню тексту», – зауважує Тетяна Бєляєва, директор компанії «Електронні архіви України», яка й оцифровувала архів. Вона також додає, що мінімальна обробка документів була зумовлена і поганою читабельністю оригіналів: більшість із них, за її словами, написані не надто розбірливим почерком.
Попри це, Бєляєва наголошує, що всі документи є цікавими і нагадують «захопливий роман». А щоб користувачі архіву могли якомога легше ознайомитись із ними, відскановані копії розсортували за тематикою.
До ювілею опрацюють, відсканують половину документів – Стус
Тим часом директор Національного музею Шевченка Дмитро Стус розповідає, що наразі відцифровано лише менше від одного відсотка документів. Утім, він сподівається, що до 200-літнього ювілею Кобзаря вдасться опрацювати вже половину з них.
У нас буде система принт-скринів: можна буде підійти і взяти додаткову інформаціюДмитро Стус
Між тим Дмитро Стус зауважує, що для України створення електронного музейного архіву є чи не першим досвідом. Відтак державним бюджетом нині навіть не передбачені подібні витрати (хоча, наприклад, у США, за його словами, таке фінансування може сягати півтора мільйона доларів на рік).
Наразі ж у національному музеї Шевченка обіцяють до ювілею Кобзаря організувати спільно з Інститутом літератури виставку його рукописів.
