Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 01:06
Західна преса обговорює можливі деталі, здається, вже реального від’їзду Юлії Тимошенко на кількамісячне лікування до Берліна. Водночас європейські дипломати не бачать можливості відмови Тимошенко від політичних коментарів під час лікування. Оглядачі також звертають увагу на те, що в польському сенаті не дійшли згоди стосовно того, що так звана «волинська різанина», за яку, на переконання поляків, відповідальна ОУН і УПА, була «геноцидом». Але робота у парламенті Польщі над повним варіантом ухвали до 70-річчя трагедії на Волині триває.

Брюссельська EUObserver інформує, що ЄС активно тисне на владу президента Януковича з метою домогтися відправки на лікування за кордоном ув’язненої нині в Україні колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Паралельно зі спеціальними посланцями Європарламенту Квасневським і Коксом до цього процесу долучилися провідні дипломати ЄС, зокрема глава МЗС Німеччини Ґідо Вестервелле. У Брюсселі вважають, що головна мета візиту глави німецької дипломатії до Києва якраз полягає у справі Юлії Тимошенко. Хоча Вестервелле і не підтвердив конкретно сам факт переговорів зі владою України в Києві з цього приводу, та все ж він наголосив: «Кожного разу, коли ми ведемо мову про перспективи угоди ЄС з Україною про асоціацію, ми висуваємо один із елементів конструктивного підходу з боку Києва, який полягає у справі Юлії Тимошенко». У п’ятницю Вестервелле також сказав у Києві: «Ув’язнена в Україні лідер опозиції Юлія Тимошенко має повне право на гідне лікування… Німецька пропозиція щодо медичного контролю та її лікування залишається в силі». Дипломати ЄС сказали брюссельському виданню, що переїзд Тимошенко до клініки в Німеччині на час зустрічі лідерів ЄС із Януковичем уможливлює підписання угоди, не загострюючи реакцій громадськості, і дає можливість українському президентові «не втрачати контроль» над ситуацією вдома. «Все залежить від умов, які тут спробує нав’язати Янукович», – каже дипломатичне джерело в Брюсселі. Цей же дипломат додав: «Ми думаємо, що ця поїздка Тимошенко має бути розрахована на кілька місяців, а не тижнів». «Влада в Києві хотіла б, щоб Тимошенко не вдавалася до політичних коментарів під час перебування в лікарні у Європі. Сидіти спокійно? Але я не бачу того, що вона може дати такі гарантії», – наголосив неназваний дипломат у Брюсселі. Сторона Тимошенко, її захисник Сергій Власенко, також каже, що тут все залежить від президента Януковича і його настрою.

Агенція Reuters також коментує переговори Ґідо Вестервелле в Києві і наголошує: «Німецькі лідери кажуть, що рішення влади в Україні відпустити Юлію Тимошенко в Німеччину на лікування хронічного захворювання могло б дати Януковичу вихід із глухого кута». Тут також наголошують на тому, що Янукович має страх перед своїм головним політичним супротивником, яким є Тимошенко, і на небажанні його бачити її на свободі в Україні саме перед виборами президента у 2015 році.

Польська Gazeta Wyborcza інформує, що «польському Сенатові не вдалося одноголосно прийняти ухвалу до 70-річчя так званої «різанини» на Волині». «Сенатори з партії «Право і справедливість», – як зауважує видання з Варшави, – бажали, щоб 11 липня стало Днем пам’яті поляків-кресов’ян, а сама різанина на Волині була названа в ухвалі «геноцидом». Але, як повідомляє Gazeta Wyborcza, на це не знайшлося згоди більшості. «Над цією ухвалою сенатори працювали в середу, однак наразі не вдалося дійти згоди щодо єдиної версії тексту, тому документ направили на подальше удосконалення в сенатській законодавчій комісії», – резюмує Gazeta Wyborcza. Поки що сенатори погодилися на визначення різанини на Волині як «етнічної чистки з ознаками геноциду», констатує польське видання.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG