Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 23:01
Київ – Цими днями Комуністична партія України урочисто відзначає 20 років з часу відновлення своєї діяльності. Заборонена після проголошення Україною незалежності у 1991 році, КПУ доволі швидко оговталась, оголосила про свою модернізацію і перереєструвалася. Донині її члени працюють у Верховній Раді, в органах місцевого самоврядування. Як зазначають експерти, це сталося тому, що, на відміну від країн Центрально-Східної Європи, в Україні комуністичну ідеологію не засудили і не заборонили. Тож і пропозиції провести люстрацію мають декларативний, теоретичний характер, вважають історики і політологи.

Серед пересічних українців щодо необхідності проведення люстрації побутують різні думки, про що засвідчило коротке опитування на вулиці у Києві. На запитання, чи потрібна люстрація, перехожі відповідали: «В Україні важко провести таке рішення на відповідному рівні»; «Можливо, потрібна»; «Люстрація була потрібна раніше, років з 15 тому. А зараз це питання не на часі».

Ставлення до комунізму і ленінізму українці висловлюють по-різному: хтось ходить на мітинги лівих із портретами Леніна і Сталіна, а дехто ламає або пошкоджує пам’ятники вождям, проводять антикомуністичні марші тощо.

(Відео «5 каналу»)

Низький рівень патріотизму і критично низький рівень довіри українців до влади – один з результатів втраченого шансу на очищення влади й оновлення суспільства, вважає історик Юрій Шаповал.

«Люстрація Україні потрібна, – каже він. – На початку 1990-х років, на хвилі негативного ставлення до попереднього владного режиму, це виглядало б більш переконливо. Але нині ми впадаємо, як на мене, в історичну помилку, коли говоримо, що вже не на часі люстрація, що все минулось і не потрібно. Це не так! Люстрація – не якась каральна операція чи порушення прав людини. Той, хто добре знає, що таке люстрація, знає, що це засіб прощання з минулим. Тобто це означає, що люди, які були залучені у керівних структурах за попереднього режиму, просто не мають права працювати у нинішніх керівних структурах».

Досі в Україні живуть і отримують державні пенсії особи, які причетні до репресій проти українців, а чимало репресованих радянським режимом громадян України опинилося поза увагою держави, зазначає Шаповал.

Суспільство має озвучити запит на люстрацію – експерти

У громадській організації «Люстрація» упевнені, що за більш як 20 років формування української держави її суспільство не приділяло належної уваги ані виробленню національної ідеї, ані подоланню наслідків тоталітаризму. Пересічні українці буквально боролися за виживання, а вчорашні комуністи стали бізнесменами і разом з колишніми кримінальними ватажками тепер грабують країну.

У розмові з Радіо Свобода засновник організації Олег Осуховський зазначив, що розбудова демократичної України неможлива без люстрації, а її рушієм має стати громадянське суспільство. Це той шлях, які пройшли держави Центрально-Східної Європи. каже він.

Маємо позбутися старих комуністичних кадрів, тих людей, які ще працюють на іноземні спецслужби
«Суспільство має зробити найбільший поштовх для того, щоб в Україні змінилася система влади, щоб в Україні відбулась люстрація. Маємо позбутися старих комуністичних кадрів, тих людей, які працювали – а то й ще працюють – на іноземні спецслужби. Є наявний приклад країн Балтіїи і Польщі», – зауважує Осуховський.

Посол Естонії в Україні Сулев Канніке у розмові з Радіо Свобода зазначив: люстрація була запитом естонської громади, політики лише здійснили потребу суспільства в очищенні. Закони про люстрацію ухвалені завдяки потужній підтримці більшості населення, пригадує дипломат початок 1990-х років.

Питання люстрації має і політичний, і суспільний характер
«Справді, ми провели своєрідну терапію проти ідеології тоталітаризму. Естонія ухвалила закон щодо покарання винних у масових репресіях після Другої світової війни, також ми провели люстрацію серед чиновників і державних службовців. Але питання люстрації має і політичний, і суспільний характер. Тож чи варто сучасній Україні копіювати наш досвід, я не впевнений», – каже Канніке.

Якою б була Україна уразі проведення люстрації?

Наразі проводити люстрації пізно, зазначає київський політолог Володимир Чемерис. На його думку, Україна, на відміну від країн Центрально-Східної Європи, згаяла час, коли проведення люстрації було можливим.

Люди, які мали б бути піддані люстрації, зараз перебувають при дуже великих штурвалах влади
«Люди, які мали б бути піддані люстрації, якби ми її провели у 1990-х роках, зараз перебувають при дуже великих штурвалах влади. Вони просто не дозволять це зробити. Загалом, якби в Україні була проведена люстрація, то ми б побачили зовсім іншу країну. Я дуже сумніваюся, що багато діячів могли б нині бути при владі», – каже він.

Професор Юрій Шаповал теж визнає: у разі, якби люстрація в Україні відбулася, нині її громадяни жили б в іншій державі.

Те, що ми спостерігаємо у країні тепер, нагадує комуністичні часи
«Насамперед, ми б побачили Україну, на чолі якої стояли б абсолютно інші керівні кадри. І я дуже сподіваюсь і вірю, що ми могли б бачити Україну з абсолютно іншим рівнем ухвалення важливих політичних рішень. Бо ж те, що ми спостерігаємо у країні тепер, нагадує ті «добрі» комуністичні часи, – каже Шаповал. – Мені здається, що нова генерація політиків могла б по багатьох питаннях орієнтуватись і діяти більш рішуче і компетентно».

На сьогодні, стверджують науковці, відсутність політичного оновлення залишає країну обабіч світових процесів розвитку. І це при тому, що історично Україна – частина європейського простору.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG