Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:40

На що найбільше скаржаться діти, які телефонують на «гарячу лінію»?


Київ – Конституційні права дітей, зокрема, на свободу від насильства в Україні все ще порушуються. Це засвідчують звернення на Національну дитячу «гарячу лінію» громадської організації «Ла Страда Україна», куди щодня телефонує близько 200 дітей. Про це повідомила у вівторок президент організації Катерина Левченко. Натомість у сусідній Польщі таких дзвінків допомоги у 5 разів більше, та це не означає, що ситуація з правами дитини в Україні є кращою, а означає, що не всі українці довіряють «гарячим лініям» та менше тих, хто сподівається на допомогу, констатує уповноважений президента з прав дитини Юрій Павленко. Тому держава, каже він, спільно з громадськими організаціями вже наступного року відкриє спільну «гарячу лінію», яка фінансуватиметься державою і буде надавати не лише консультативну, а й правову допомогу.

Майже 15 тисяч дзвінків за півроку отримали на Національній дитячій «гарячій лінії», яку започаткувала громадська організація «Ла Страда Україна». Дорослих телефонувало лише близько 5%, решта – діти віком від 6 до 18 років. Дівчата телефонують частіше – їх на лінії чують майже у 60% випадків.

І найбільше їх турбують стосунки з однолітками, проблеми психологічного здоров’я та проблеми сексуального виховання. Також майже кожен десятий запитує порад щодо проблемних стосунків у родині та стільки ж мають проблеми, пов’язані з учителями та школою. Новою проблемою, кажуть експерти, став булінг, тобто цькування, переслідування. І 380 звернень було стосовно насильства та жорстокого поводження з дітьми. Є питання також і про дітей-втікачів, ВІЛ-інфікування, дитячі суїциди, а також питають звичайних юридичних порад.

Національна дитяча «гаряча лінія» надає інформативні, психологічні та юридичні консультації. Коли ж дитина потребує невідкладної допомоги, консультанти переадресовують клієнта на державні структури (це може бути Міністерство соціальної політики, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство освіти і науки, уповноважений президента з прав дитини).

«Підозри щодо жорстокого поводження підтвердились»

За допомогою гарячої лінії вдалося, зокрема, виявити жорстоке поводження в одному з українських інтернатів щодо 12-річного рудого хлопчика та перевести його в будинок сімейного типу, говорить президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда Україна» Катерина Левченко.

У дитини були проблеми спілкування з однокласниками, бо він виділявся зовнішньо: був рудий і носив окуляри
«Хлопчик спершу запитав консультанта: чи не буде ніхто розповідати про ті проблеми, які у нього є, тому що до цього він уже мав складну ситуацію спілкування зі шкільним психологом. У дитини були проблеми спілкування з однокласниками, бо він виділявся зовнішньо: був рудий і носив окуляри. Діти насміхалися, за його словами, над ним. Вчителі не допомагали вирішувати проблеми, постійно повторювали, що з нього не вийде нічого путнього. І одного дня він сказав, що йому заборонили телефонувати на «гарячу лінію», і якщо він не послухається, то його здадуть у лікарню. І вже в цей час стало зрозуміло, що необхідне втручання більш активне, ніж психологічне консультування, і ми тоді звернулися до уповноваженого президента з прав дитини. Було створено комісію, щоб перевірити школу-інтернат, де проживає цей хлопчик і, на жаль, всі підозри щодо жорстокого поводження з дітьми в цій установі підтвердились», – зауважує Катерина Левченко.

«Дитині потрібні представники, які будуть доводити кривдження»

Звернення, що надходять на дитячу гарячу лінію, дозволяють стверджувати, що стаття 52 Конституції України, яка забороняє будь-яке насильство над дитиною та її експлуатацію, не виконується в повному обсязі. І найбільш складні є справи, пов’язані із вчиненням сексуального насильства та експлуатації щодо дітей, оскільки існують перепони у відкритті кримінальних справ у таких випадках, доведенні їх до судової зали і винесенні адекватних покарань порушникам, наголошує директор юридичного департаменту центру «Ла Страда Україна», адвокат Маріана Євсюкова.

«Їх надзвичайно важко доводити навіть до правоохоронних органів, тому що, якщо дитина сама звертається, то це може бути один відсоток зі ста, коли дійсно на це прореагують належним чином, тому дуже часто дитині потрібні представники, які будуть допомагати і доводити, що відбулося кривдження дитини», – каже вона.

Минулого року, додає адвокат, на супроводі центру «Ла Страда Україна» перебувало 11 справ щодо порушення прав дитини.

Національна дитяча «гаряча лінія» працює за міжнародними стандартами і є асоційованим членом всесвітньої мережі Child Help Line, в якій об’єднані 172 «гарячі лінії» зі 142 країн світу, а в цьому році сподівається стати її повноправним членом. За даними правозахисників, досвід багатьох країн світу показує, що такі «гарячі лінії», організовані на основі громадських організацій, тісно співпрацюють з державними структурами.

Павленко: наступного року буде не громадська, а державна «гаряча лінія»

Є ймовірність, що саме на базі «гарячої лінії», яку відкрила в Україні «Ла Страда», і буде працювати державна «гаряча лінія» щодо захисту дітей. Однак є й інший варіант – створення «гарячої лінії» на основі call-centre Кабінету міністрів.

У дорученні президента чітко написано, що цього року чиновники мають розробити механізм, а наступного року – запустити його. Наразі над визначенням позиції, термінів і фінансування працює робоча група, координатором якої є Міністерство соціальної політики. Про це поінформував уповноважений президента з прав дитини Юрій Павленко.

«Наприклад, в Польщі створили «гарячу лінію» 2 роки тому, теж вона існувала на рівні громадської організації. Як тільки до неї підключилася держава – кількість звернень зросла в 10 разів. І 150 тисяч звернень в Польщі щодо порушень прав дитини було в минулому році. Це не означає, що в Польщі більше порушень прав дитини, ніж в Україні. Це означає, що в Польщі є інструмент, якому довіряє суспільство, довіряють діти, і який здатний вирішити ту чи іншу проблему максимально», – зазначає Юрій Павленко.

Аналіз звернень дає підстави зробити висновок, каже Павленко, що суспільство досі не знає прав дитини і не вміє реагувати на їхні порушення. Батьки залюбки делегують свої функції щодо виховання дитини педагогам, лікарям, вихователям. За даними Юрія Павленка, 40% батьків не знають, що їхня дитина робить після школи, а третина – навіть оцінок своїх малюків не знає. Спілкуються в середньому українські батьки зі своїми чадами 5 хвилин на день. За цей час батьки запитують, як справи в школі, і відповідь «добре» їх влаштовує.

Крім того, уповноважений заявив, що ініціює встановлення відповідальності для тих, хто не буде реагувати на факти порушення прав дитини, чого в українському законодавстві зараз немає.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG