Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 18:52

Українські селяни чекають на ринок землі, бояться його і хочуть іншого


Київ – Дві третини українських селян виступають проти вільного продажу сільськогосподарської землі, бо не розуміють специфіки земельного ринку та бояться, що їх обдурять. Такими є останні дослідження українських експертів. Натомість понад половина виробників аграрної продукції готова купувати землю, і частка цих охочих зростає. Фахівці вбачають у законопроектах, які мають врегулювати майбутній ринок землі, ризик монополізації сектору. Натомість посадовці переконують, що законодавчі ініціативи стимулюватимуть сільське господарство.

Людина віком близько 57 років, зі шкільною або професійною середньою освітою, найчастіше – це жінка, в третині випадків вона отримала земельний пай у спадок і ніколи не бачила його на власні очі. Землю вона продавати не хоче, орендну плату за свій пай вважає занизькою, але розуміє, що більше агрофірма заплатити не зможе. Таким є портрет пересічного власника земельних паїв в Україні, який сформулювали на основі соціологічного дослідження «Барометр земельної реформи: погляд учасників ринку землі». Дослідження проводив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку.

На одному з етапів проекту дослідники опитали аграріїв та власників паїв на Хмельниччині, Дніпропетровщині та в Криму. Виявилося, що дві третини селян підтримують мораторій на продаж аграрних земель, який Верховна Рада продовжила до 2016 року. Третина з них не могла навіть приблизно визначити, скільки коштував би їхній пай в умовах вільного ринку. Продати свою землю готова лише чверть опитаних. Натомість понад половина фермерів та директорів агрофірм виступає за вільний продаж землі, однак не всі вони впевнені, що зможуть викупити бодай частину ланів, які нині орендують.

За рік, який тривало дослідження, середня ціна землі, за якою її готові продати власники, зросла на 10% і наблизилась до семи тисяч доларів за гектар.

Вільний продаж землі підтримують молодші за віком та більш освічені землевласники, зауважує керівник проекту агентства США з міжнародного розвитку «Агроінвест» Олександр Каліберда. За результатами опитування, яке охопило 13 областей, він назвав основні причини, через які люди бояться можливості продажу своїх наділів.

«Втричі більше «проти», ніж «за». Якщо говорити про причини неприйняття земельної реформи – це ризик приходу чужих власників та побоювання, що село буде знищене. Ті, хто за продаж землі, очікують зростання надходжень до бюджету, розвитку фермерства і можливості вигідно продати свій пай», – каже він.

Дослідник наголошує, що люди бояться передусім свого незнання. Відтак значна частина землевласників та більшість фермерів каже, що потребує юридичних консультацій із земельних питань. Найзручніший формат – безкоштовні, за місцем проживання, стверджують більшість селян. Тим часом за порадою і фермери, і прості сільські мешканці часто звертаються до родичів, знайомих, місцевої влади.

Законопроект про обіг земель має інструменти для монополізації?

Робоча група при Міністерстві аграрної політики та продовольства розробляє проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, що має стати завершальним етапом підготовки до вільного продажу землі. Його остаточний текст буде готовий орієнтовно у жовтні цього року. Не виключають, що новий закон може скасувати земельний мораторій, подовжений до 2016 року, на 2–3 роки раніше.

Проте вже зараз фахівці бачать у документі норми, які дозволяють монополізацію земельного ринку. Зокрема, керівник проекту «Барометр земельної реформи» Олег Нів’євський стурбований повноваженнями, які законопроект надає створеному для регулювання ринку землі державному земельному банкові.

За словами фахівця, це буде єдина в світі фінансова установа, яка одночасно має пріоритетне право скуповувати землю і надавати кредити під її заставу. У такому випадку земельний банк обмежить можливості аграріїв отримувати кредити в комерційних банків, і фактично за рахунок перепродажу земельних ділянок стягуватиме ренту з усіх учасників ринку, якою зможе скористатися обмежене коло осіб, зауважує у своїй аналітичній записці до законопроекту Олег Нів’євський.

Дешеві державні кредити є порятунком для фермера – Держземагенція

Зі свого боку, один з розробників законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення, заступник начальника ринку і оцінки земель державної агенції земельних ресурсів Юрій Микитенко бачить у ньому лише користь для фермерів та власників паїв.

«Нині ми шукаємо консенсус між суспільством і державою щодо обігу земель сільгосппризначення. На перших етапах, доки ціни не сформовані, буде робитися нормативно-грошова оцінка,і на її підставі відбуватиметься продаж землі. Після дво-трирічного функціонування ринку земель сформується попит, а відтак – і більш реальні ціни, – прогнозує посадовець. – Ми вже зробили важливий крок назустріч сільгоспвиробникам. Це створення земельного банку, який фінансуватиме аграрний сектор за ставками набагато нижчими, ніж ті, які пропонують комерційні банки. Це дасть змогу фермерові не забирати гроші з обігу, а пускати їх на виробництво. Отже, дешеві кредити поліпшать ситуацію в аграрній сфері економіки».

Кредитування ж, за його словами, розпочнеться, як тільки банк, де-юре вже створений, сформує свій статутний капітал.

Юрій Микитенко переконаний, що на початку формування ринку землі аграрії надаватимуть перевагу довгостроковій оренді, бо не бачитимуть сенсу одразу вкладати великі кошти в купівлю землі.

Складна купівля і довга оренда: кому це вигідно?

Посадовець очікує, що в новому законі мінімальний термін оренди землі буде встановлено на рівні 7 років: саме стільки, не менше, тривають сівозміни культур, які дають змогу зберігати родючість поля. Тим часом в Мінагропроді пропонують ще більший мінімальний термін оренди – від 12 до 15 років.

Законопроект передбачає, що покупцем землі може бути лише громадянин України, який 3 роки мешкає у державі, хоче купити землю, має аграрний досвід і дозвіл на таку купівлю від влади.

Зі свого боку, заступник керівника проекту «АгроІнвест» Олександр Каліберда найгіршим варіантом земельної реформи для України називає ситуацію, коли термін оренди подовжать, а механізм купівлі-продажу ділянок стане заплутаним для всіх, окрім держави.

Загалом фахівці вважають, що земельна реформа повинна дати право купувати землю не лише громадянам, а й юридичним особам, бо саме вони обробляють більшу частину ріллі. А крім того, вони переконані, що треба створити умови, за яких дешеві кредити фермерові надавали б комерційні банки, а не лише державний земельний банк.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG