Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 12:23

Говорити, що референдум взагалі не передбачений при ухваленні Конституції, неточно – Кравчук


Київ – Коригування Основного закону на референдумі відповідає політичній ситуації. Адже Верховна Рада не здатна ухвалити зміни до нього. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив голова конституційної асамблеї, екс-президент України Леонід Кравчук. Він наголошує на необхідності внесення змін до Конституції, адже її чинна редакція ухвалена не в правовому полі. За його словами, концепція конституційної реформи має бути схвалена не раніше від другої половини жовтня цього року.

– Серед змін до Конституції, зокрема, передбачене призначення суддів президентом, а не парламентом.

– Це європейська норма, яку схвалила Венеціанська комісія. Це демократична норма, бо тут вводиться в активну функцію Рада юстиції, яка стає надзвичайно важливим органом для підготовки документів для призначення суддів, для відбору суддів.

Зараз дехто з наших політиків, не розібравшись у деталях і не почувши Венеціанської комісії, волають, що, мовляв, гряде диктатура або монополія влади. Ну, я думаю, що це перебільшення чи нерозуміння європейської практики.

– Міністр юстиції Олександр Лавринович переконує, що Конституцію можна міняти шляхом референдуму. Чи потрібно проводити референдум, коли проект змін буде затверджений?

– Якщо брати перший розділ Конституції – джерелом влади є народ, і лише народ може змінювати устрій, владу – то народ є сувереном і носієм влади. Тому говорити, що народ може, а що не може – це формальний бік справи. Якщо брати саме формальний бік справи, то, згідно з ХІІІ розділом Конституції, зміни до Конституції вносить Верховна Рада. А щодо І, ІІІ і ХІІІ розділів – то, після схвалення парламентом, вони виносяться на референдум. Отже, референдум передбачає не всі, а три розділи Конституції. Тобто говорити, що референдум взагалі не передбачений при ухваленні Конституції – це неточно.

Але в даному разі ми повинні дивитися на політичну ситуацію в Україні. Склад конституційної асамблеї, її фаховий рівень, її практичні і теоретичні знання дозволяють нам внести проект змін до Конституції, які б відповідали корінним національним інтересам українського народу і взяли б за основу європейські нормативні цінності й таке інше. Може Конституційна асамблея підготувати проект, подати його президентові. Він подає його до Верховної Ради. Але Верховна Рада в такому складі, як вона є зараз, і в такій суперечливій політичній ситуації – ми уявляємо, що Верховна Рада проявить нездатність ухвалити зміни до Конституції.

Не змінюючи Конституцію, ми зупиняємо судову реформу і реформу місцевого самоврядування, зупиняємо зміни до розділу «прокуратура» і реформу правоохоронної системи. Тобто, зупиняємо ті речі, які торкаються демократії, прав людини, верховенства права
От я тепер і питаю – що тоді робити українському народові? Керуватися буквою Конституції? Це правильно, але ж усі, і Венеціанська комісія також, кажуть, що нинішня Конституція не прийнята в правовому полі. То що робити людині, яка хоче жити в правому полі? Не змінюючи Конституцію, ми зупиняємо судову реформу і реформу місцевого самоврядування, зупиняємо зміни до розділу «прокуратура» і реформу правоохоронної системи. Тобто зупиняємо ті речі, які торкаються демократії, прав людини, верховенства права.

Ми тоді повинні звернутися до народу і сказати: «Ось така ситуація. Верховна Рада не хоче або не може – у них більше амбіцій, ніж інтересів України». Я думаю, що народ в такому разі повинен визначитися.

– Як Ви вважаєте, чому поширеною є думка, що Конституція ніколи не зупиняла тих, хто мав бажання і можливості нею знехтувати?

Конституція приймалася не публічно, не відкрито. Це не була Конституція як договір між суспільством і владою. І тому на неї дивляться як на документ тимчасового характеру, який не має обов’язкових вимог для посадових осіб
– На жаль, маємо приклади, коли Конституцією маніпулювали, коли нею нехтували, коли по ній відверто топталися. І за це ніхто не ніс відповідальності. Всі 22 роки Конституція робилася не для народу, не для інтересів України,а для інтересів певних політичних сил.

Порушують тому, що сама Конституція приймалася не публічно, не відкрито. Це не була Конституція як договір між суспільством і владою. І тому на неї дивляться як на документ тимчасового характеру, який не має обов’язкових вимог для посадових осіб. Ось у цьому основна причина.
  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG