Брюссель – Два основні елементи, яких вимагає від України Євросоюз – зміни до закону про прокуратуру та про вибори – ще не надійшли до Верховної Ради. Про це, перебуваючи у Брюсселі, заявила перший заступник міністра юстиції України Інна Ємельянова. Тим часом як європейська співдружність висловлює все більше занепокоєння повільним просуванням українських реформ, Ємельянова висловлює переконання, що на початку осені ці два закони ухвалять.
Щодо нового проекту виборчого закону представниця уряду України Інна Ємельянова каже, що вже є напрацьований варіант законопроекту із врахуванням остаточних оцінок Венеціанської комісії. Все враховано, крім тих норм, що вимагають змін до Конституції.
«У першу чергу, це вимога щодо термінів проживання, де за Конституцією не можна бути обраним, не маючи 5-річного проживання в Україні. Щодо неможливості бути обраним тим, хто має непогашену або незняту судимість. І ще одна складова – щодо розмежування компетенцій виборчих комісій і судів по розгляду виборчих скарг», – пояснює вона.
Цей проект перекладають і наступного тижня він знову має бути направлений до Венеціанської комісії, додала Ємельянова, сподіваючись, що «значно позитивніша відповідь буде у вересні».
Водночас найближчим часом планується завершення й законопроекту щодо прокуратури.
Рада готує «День ЄС»
Характерно, що наступної середи у Верховній Раді планують провести так званий «День ЄС», зауважує заступниця міністра юстиції.
«У цей день плануємо розглянути все те, що ще має бути завершене по двох блоках (питань): безвізовому режиму та угоді про асоціацію», – зауважує вона.
Тим часом у Євросоюзі останніми тижнями часто лунає занепокоєння тим, що Україна до Вільнюського саміту «Східного партнерства» може не виконати всіх положень так званого «списку Фюле», тобто умов підписання згаданої угоди.
Виступаючи у четвер перед євродепутатами, верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон зазначила, що співдружність далі занепокоєна ситуацією із верховенством права та вибірковим правосуддям в Україні. «Нам важливо дотримуватися взятих зобов’язань та мати чітке уявлення щодо наших очікувань», – зауважує вона.
«Програми-максимум» не виконуємо
Заступник міністра юстиції України Інна Ємельянова тим часом зазначає, що європейцям стає зрозуміло, що важливіше за все мати закони із правильним змістом.
«Звичайно, ми не виконуємо «програми-максимуму», тобто виборчого кодексу, – каже вона. – Але нас теж починають чути, що головний пріоритет – це не просто існування виборчого законодавства, а головне – його внутрішнє наповнення, те, на яких критеріях він буде побудований. І щоб були враховані всі принципи Венеціанської комісії».
Водночас ціла низка положень «списку Фюле» є дещо заполітизованими, додає заступник міністра. Нарешті, вона наголошує на тому, що стосовно одного з пунктів цього списку, тобто рішення Європейського суду з прав людини у «справі Тимошенко», Україна його оскаржувати не буде.
Щодо нового проекту виборчого закону представниця уряду України Інна Ємельянова каже, що вже є напрацьований варіант законопроекту із врахуванням остаточних оцінок Венеціанської комісії. Все враховано, крім тих норм, що вимагають змін до Конституції.
«У першу чергу, це вимога щодо термінів проживання, де за Конституцією не можна бути обраним, не маючи 5-річного проживання в Україні. Щодо неможливості бути обраним тим, хто має непогашену або незняту судимість. І ще одна складова – щодо розмежування компетенцій виборчих комісій і судів по розгляду виборчих скарг», – пояснює вона.
Цей проект перекладають і наступного тижня він знову має бути направлений до Венеціанської комісії, додала Ємельянова, сподіваючись, що «значно позитивніша відповідь буде у вересні».
Водночас найближчим часом планується завершення й законопроекту щодо прокуратури.
Рада готує «День ЄС»
Характерно, що наступної середи у Верховній Раді планують провести так званий «День ЄС», зауважує заступниця міністра юстиції.
«У цей день плануємо розглянути все те, що ще має бути завершене по двох блоках (питань): безвізовому режиму та угоді про асоціацію», – зауважує вона.
Тим часом у Євросоюзі останніми тижнями часто лунає занепокоєння тим, що Україна до Вільнюського саміту «Східного партнерства» може не виконати всіх положень так званого «списку Фюле», тобто умов підписання згаданої угоди.
Виступаючи у четвер перед євродепутатами, верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон зазначила, що співдружність далі занепокоєна ситуацією із верховенством права та вибірковим правосуддям в Україні. «Нам важливо дотримуватися взятих зобов’язань та мати чітке уявлення щодо наших очікувань», – зауважує вона.
«Програми-максимум» не виконуємо
Заступник міністра юстиції України Інна Ємельянова тим часом зазначає, що європейцям стає зрозуміло, що важливіше за все мати закони із правильним змістом.
«Звичайно, ми не виконуємо «програми-максимуму», тобто виборчого кодексу, – каже вона. – Але нас теж починають чути, що головний пріоритет – це не просто існування виборчого законодавства, а головне – його внутрішнє наповнення, те, на яких критеріях він буде побудований. І щоб були враховані всі принципи Венеціанської комісії».
Водночас ціла низка положень «списку Фюле» є дещо заполітизованими, додає заступник міністра. Нарешті, вона наголошує на тому, що стосовно одного з пунктів цього списку, тобто рішення Європейського суду з прав людини у «справі Тимошенко», Україна його оскаржувати не буде.
