Доступність посилання

ТОП новини

Електронне шпигунство США за союзниками «недопустиме» – Німеччина


Європейський союз вимагає від США пояснень у зв’язку з оприлюдненням інформації у ЗМІ про те, що американські спецслужби ведуть стеження за чиновниками ЄС. Представник канцлера Німеччини також заявив, що, в разі правдивості таких повідомлень, подібні дії США є «недопустимими». Речник Берліна наголосив, що канцлер Анґела Меркель розцінює такі дії як прояв «ворожості». США у відповідь кажуть, що не мають намірів публічно коментувати те, що називають збором розвідданих «такого ж характеру, як і всі інші країни».

Речниця Єврокомісії Піа Аренкільде Гансен прокоментувала у понеділок в Брюсселі ситуацію з можливим прослуховуванням європейських чиновників.

«Це неприємна новина, якщо вона має підстави, то потребує чіткого роз’яснення. Відразу ж після цих повідомлень про прослуховування приміщень ЄС і ймовірне шпигунство Єврокомісія попросила, щоб Європейська служба зовнішніх дій негайно поставила питання перед американською владою у Вашингтоні та в Брюсселі про правдивість цих повідомлень», – зазначила речниця Єврокомісії.
ЄС хоче від США роз’яснень щодо повідомлень про шпигування за установами Євросоюзу
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:23 0:00

У понеділок британська Guardian процитувала інформацію від американського втікача, колишнього контрактника спецслужб США Едварда Сноудена, який заявив, що Вашингтон шпигував за 38 посольствами і представництвами його європейських та інших союзників, включно з Францією, Італією, Грецією, Японією і Туреччиною.

Ще раніше німецький часопис Der Spiegel повідомив, що офіси ЄС у Вашингтоні, Нью-Йорку і Брюсселі були під електронним контролем і прослуховуванням з боку США, про що довідалися в Німеччині. Цей часопис також уточнив, що деякі країни, включно з Великою Британією і Канадою, були у спеціальному списку США і були виключені зі згаданих шпигунських програм.

Стеження є звичайним для більшості держав – Керрі

Державний секретар США Джон Керрі, котрий тепер перебуває у подорожі країнами Південно-Східної Азії, прокоментував під час зустрічі з міністрами закордонних справ Асоціації країн цього регіону (ACEAN) повідомлення про шпигування з боку США.

«Я скажу, що кожна країна у світі, котра дбає у своїх міжнародних справах про національну безпеку, хоче гарантувати у своїй діяльності захист цієї безпеки і всі види зібраної інформації служать для цього. Наскільки мені відомо, це є досить звичайною практикою для більшості держав. Окрім того, я не збираюся коментувати щось детально, бо поки що я не маю всіх даних та точних відомостей про ситуацію», – сказав він.

Представник президента Франції також заявив журналістам у понеділок, що ними «зібрано достатньо багато, щоб запитати про пояснення», і додав, що Франція «вимагає негайно припинити стеження».

Генсекретар ООН Пан Ґі Мун заявив у Женеві, що керівництво ООН проти таких дій американських спецслужб щодо країн-учасниць організації.

У заяві Національної розвідки США мовиться, що Вашингтон планує дати відповідь щодо побоювань його партнерів через конкретні канали зв’язку з кожною країною. У цій заяві також наголошено: «Хоча ми не маємо намірів публічно коментувати конкретно ймовірну розвідувальну роботу, ми з принципових міркувань завжди без недомовок заявляли, що США збирають за кордоном розвідувальну інформацію такого ж характеру, як і всі країни».

Едвард Сноуден, довкола котрого продовжуються скандальні інформаційні шлейфи, звинувачений у Сполучених Штатах у шпигунстві. Востаннє його бачили 23 червня в транзитному залі московського міжнародного летовища «Шереметьєво-2». Москва відмовилася видати Сноудена на вимогу Вашингтона. Еквадор – як можливе місце притулку Сноудена – вже заявив, що може вирішувати це питання лише у разі перебування Сноудена на території цієї країни.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG