Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:12
Брюссель – Злам комп’ютерних мереж, кібернетичні атаки, незаконне отримання доступу до даних в інтернеті – чимало злочинців, що спеціалізуються на хакерстві, вже відбувають за це в Євросоюзі заслужені покарання. Але чимало й таких, хто продовжує сприймати кіберзлочини як легковажні пригоди. У Європейському парламенті схвалили суворіші покарання за хакерство, які мають бути чинними по всій території ЄС.

Найближчим часом країни, що входять до європейської співдружності, муситимуть змінити свої закони стосовно мінімальних мір покарань за злами комп’ютерних мереж і кібернетичні атаки. Схвалена Європарламентом директива передбачає запровадити за ці злочини покарання у щонайменше два роки в’язниці. Крім як у разі незаконного втручання в роботу інформаційних систем, суворіша кримінальна відповідальність передбачена й у випадках отримання доступу до даних, пошкодження комунікацій та виготовлення і збуту програм, приладів для скоєння цих злочинів.

Віце-президент Європейської комісії Вівіан Редінґ зазначає, що поштовхом до суворіших покарань за ці діяння стала Естонія. П’ять років тому робота найбільших ЗМІ, банків та держустанов цієї країни була паралізована внаслідок скоординованих кібернетичних атак.

«Ми покращимо європейське кримінальне судочинство та співробітництво між поліцією різних країн. Для цього маємо зміцнити нинішню систему контактів, включно із зобов’язанням у термінових запитах надавати інформацію максимум протягом восьми годин. Країни ЄС та місцях також організують канали, що звітуватимуть перед компетентними органами щодо порушень. Ці звіти – ключовий елемент для розуміння масштабів проблеми», – каже заступниця голови Єврокомісії.

Кіберзлочинці сіють страх

Ця установа вже неодноразово нарікала на неузгодженість законів країн ЄС у сфері боротьби з хакерством і – ширше – із кібернетичною злочинністю. Єврокомісар з внутрішніх справ Сесілія Мальмстрем вважає, що найбільша шкода від кіберзлодіянь – це страх.

«Кібернетична злочинність зменшує довіру споживачів до відкритого й вільного інтернету. Вона руйнує європейський цифровий простір та заважає повноцінному використанню всіх доступних послуг та можливостей, – переконана єврокомісар.

Моніка Гольмаєр, євродепутат від Німеччини та доповідач з питань кібернетичної безпеки, сподівається, що закладена тільки перша цеглина у боротьбі з кіберзлочинністю, а надалі вона перетвориться на справжній мур.

Тепер терміни ув’язнення осіб, що скоїли такі злочини, будуть довшими, якщо атаки були вчинені на інформаційні мережі критичної важливості, скажімо, на електростанції, транспорт чи урядові інфраструктури. Також суворість покарання залежатиме від того, була вчинена вона окремою особою, чи злочинною групою.

Компанії, що не гребують послугами хакерів, закриватимуть

Крістііна Оюланд, євродепутат від Естонії, зазначає, що ці кроки свідчать про те, що Євросоюз ставиться дуже серйозно до боротьби із злочинністю в цифровій сфері.

«Встановлення мінімуму стандартів, поглиблення співробітництва між країнами-членами та домовленість щодо єдиних покарань за атаки на інформаційні мережі – це гарантія нашої цифрової безпеки. Водночас слід повністю дотримуватися принципу вільної та відкритої природи інтернету», – зауважує Крістііна Оюланд.

Директива, схвалена Європарламентом, також передбачає покарання компаній та організацій, що винаймають хакерів для атак на системи конкурентів. Такі фірми позбавлятимуть пільг, а в окремих випадках їх навіть закриватимуть за рішеннями урядів.

Для того, щоб нові правила остаточно набули чинності, їх найближчим часом ще мають підтримати на Раді міністрів внутрішніх справ ЄС. Після цього відповідні зміни до свого законодавства муситимуть вносити країни-члени Євросоюзу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG