Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 01:00
Сполучені Штати можуть похвалитися кількома оригінальними видами спорту. Якщо бейсбол та лакрос загально відомі світу, то безмоторні дитячі перегони не поширились далеко за межі Америки. Однак, цей спорт став одним з культурних феноменів країни. Коли на початку 30-х років минулого сторіччя у штаті Огайо відбулись перші офіційні перегони, чимало учасників змагалися у візках зроблених з ящиків з-під мила. Від того часу перегони так і називаються Дербі Мильних ящиків. Для багатьох цей спорт став сімейною традицією.

Кен Томасело готує до старту свою онуку Аспен. Десятирічна дівчинка вже вдруге бере участь у кваліфікаційних змаганнях у Вашингтоні. Щороку перед будинком Капітолію сорок дітей, віком від семи до сімнадцяти років, визначають, хто найшвидший в столиці та її передмісті. Аспен має значну перевагу над своїми опонентами. Її дідусь гонщик та тренер-ветеран цих перегонів.

Тренер Кен Томасело каже:

«Я знаю, що важливо, а що ні у цих змаганнях».

Кен підкреслює, що в нього сорокарічний досвід перегонів у безмоторних возиках:

«Коли мені було 13, я побачив змагання по телевізору і запитав батька, чи можу взяти в них участь. Він це влаштував».

Кен закохався у цей спорт назавжди і передав цю любов своїй родині:

«Я змагався, потім мій син та дві дочки, як також дві мої сестри. Тепер у змаганнях беруть участь мої онуки. У мого сина троє дітей і всі вони беруть участь у змаганнях».

Ця традиція розпочалась у 1934 році в містечку Акрон у штаті Огайо, де відбулись перші офіційні змагання. Пік популярності припав на середину минулого сторіччя, коли мільйони американців по всій країні збирались подивитися унікальні змагання. Загальнонаціональні перегони і досі проводяться у місті їх народження в Акроні.Організатором змагань є Стів Данагі:

Переможці змагань у столиці змагатимуться з переможцями з інших регіонів у Сполучених Штатах, а також з Японії, Німеччини, Нової Зеландії та Канади. Тож це можна назвати чемпіонатом світу.

Змагання це лише кульмінація роботи, що триває протягом року. Діти разом з дорослими працюють над створенням самоходів та удосконаленням їх аеродинамічних якостей. Кен розповідає про змагання:

«Це нагода провести час разом з дітьми, працюючи над цікавим проектом. Для самих дітей це можливість позмагатися. Тому нам цей спорт так і подобається».

Син Кена, Джо брав участь у перегонах уже десять років.
Змагання та процес навколо них, каже він, дозволили йому сформувати особливі стосунки з батьком:

«Ми зблизилися з батьком, особливо по дорозі на перегони. Я підтримую сімейну традицію. Мої троє старших вже змагаються, а двоє молодших будуть змагатися, коли підростуть. Я впевнений, що хоча б хтось з моїх дітей підтримає традицію зі своїми дітьми, а я буду брати активну участь у цьому процесі».

Дочки Джо, Брітані та Аспен запевняють батька, що продовжать сімейну традицію:

«Мені дуже подобається, я безперечно долучу своїх дітей до цього спорту у майбутньому».

«Коли я виросту, я підтримуватиму сімейну традицію», – підтверджує Аспен.

На цьогорічних змаганнях у Вашингтоні Аспен та Брітані виграли перегони у своїх групах. А їх брат Брендон фінішував другим у групі майстрів.

«Чудове відчуття. Краще й не могло бути», – каже Кен.

Незабаром на родину чекає довга та захоплююча подорож до Акрона, де онуки Кена поміряються швидкістю з переможцями перегонів у мильних візках з усієї країни.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG