Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 13:10

Волинська трагедія: у Варшаві – пам’ятник, «мовчазний марш» і Колесніченко


Під час пам'ятної ходи у Варшаві, 11 липня 2013 року

Під час пам'ятної ходи у Варшаві, 11 липня 2013 року

Варшава – У Польщі відзначають 70-річчя Волинської трагедії. 11 липня поляки вважають днем апогею антипольських акцій УПА на Волині. У Варшаві з нагоди 70-х роковин кривавих подій на Волині відкрили пам’ятник польським жертвам польсько-українського конфлікту. У відкритті пам’ятника взяв участь президент Польщі Броніслав Коморовський. Натомість польські праві організували у Варшаві свою акцію вшанування загиблих – так званий «мовчазний марш». Цього ж дня відбулося засідання комісії культури польського Сейму, яка ухвалила поправки до тексту резолюції Сейму про Волинську трагедію. Члени комісії більшістю голосів внесли у текст резолюції слово «геноцид».

Варшавська програма відзначень 70-річчя Волинської трагедії розпочалася двогодинними відзначеннями у Волинському сквері. У цьому місці на вшанування пам’яті польських вихідців із Волині встановлено пам’ятник жертвам польсько-українського конфлікту періоду Другої світової війни. Пам’ятник виконано у формі пошкодженого хреста. На ньому – фігура розіп’ятого Ісуса Христа без рук. За задумом авторів, цей символ повинен нагадувати про польську трагедію на Волині.

Пам’ятник відкрив президент Польщі Броніслав Коморовський спільно зі Стефаном Мізерою, який 6-місячним немовлям уцілів під тілом убитої на Волині матері. У своїй промові Коморовський назвав Волинську трагедію злочином із ознаками геноциду. За його словами, для поляків це один із найболючіших епізодів Другої світової війни. Разом із тим Коморовський наголосив на тому, що жертвами трагічних воєнних подій були не лише поляки, але також євреї та українці.

Хочемо пам’ятати, щоб жити мудріше і краще будувати польсько-українське сусідство та співпрацю
«Що зробити з тією болісною правдою про волинський злочин?» – запитав польський президент. І відповів: «Правда навіть тоді, коли вона є болісною, ніколи не зашкодить. Правда, яку повністю зрозуміли і, відповідно, пережили, може стати шансом для того, щоб ретельні знання про цю драму стали фундаментом польсько-українського примирення. Ми не хочемо пам’ятати проти когось. Хочемо пам’ятати, щоб жити мудріше і краще будувати польсько-українське сусідство та співпрацю».

За словами Коморовського, дорогу до примирення поляків і українців відкривають польська та українська церкви, які нещодавно підписали спільну декларацію, присвячену Волинській трагедії. Ця декларація, нагадав польський президент, написана в дусі заклику папи Івана Павла ІІ: «Надавати перевагу тому, що єднає, а не тому, що ділить». Партнерство і співпраця замість національного розбрату, говорив Коморовський, – це дорога, якою десятиліттями йдуть європейські народи і якою повинні піти Польща та Україна.

Слово «геноцид» в ім’я примирення народів?

У той час, коли у Волинському сквері тривали офіційні урочистості, в польському Сеймі відбувалося засідання парламентської комісії з культури. Члени комісії розглядали пропозиції поправок, внесені депутатами до проекту резолюції про Волинську трагедію. В середу, після бурхливих дебатів, Сейм відправив текст резолюції на доопрацювання. Депутати сперечалися про дві поправки. Передусім про те, як саме кваліфікувати трагічні події на Волині – як етнічну чистку з ознаками геноциду чи як геноцид. Друге питання стосувалося встановлення дня пам’яті жертв подій на Волині. На внесенні в текст резолюції слова «геноцид» наполягають польські праві.

Анджей Романек із партії «Солідарна Польща» каже, що поляки повинні знати, хто в 43-му був катом, а хто жертвою. Він назвав відважними 148 українських депутатів, які звернулися до Сейму із закликом визнати Волинську трагедію геноцидом. Українські комуністи та регіонали, на думку цього політика, відважніші від тих польських депутатів, які не погоджуються на використання у резолюції терміну «геноцид». Необхідність використання цього слова в документі Романек пояснював так: «Ми це робимо в інтересах двох народів – в ім’я примирення, але такого примирення, яке будується на правді. Бо краще найбрутальніша правда, ніж найсолодша брехня».

За словами Романека, якщо Сейм не ухвалить резолюції зі словом «геноцид», то через кілька років у польсько-українських стосунках станеться вибух.

Аргументи своїх колег-депутатів із правих партій слухала політик із проурядової партії «Громадянська платформа» Івона Следзінська-Катарасінська, яка вела засідання комісії. Вона вважає, що присутність регіонала Колесніченка у сесійній залі Сейму під час «волинської» дискусії була зайвою.

Найгірше, що могло статися в Сеймі – це присутність у сесійній залі представників Партії регіонів
«Я мушу сказати, що найгірше, що могло вчора статися в Сеймі – це присутність у сесійній залі представників Партії регіонів, і навіть розігрування у світлі камер та прожекторів їхніх внутрішніх справ і суперечок з допомогою польського парламенту. Я думаю, що якби комусь не спало на думку запросити цих гостей, то наша дискусія виглядала б інакше», – зазначила Следзінська-Катарасінська.

Після півгодинної та досить емоційної дискусії члени парламентської комісії культури голосували за ухвалення внесених до проекту резолюції поправок. Більшістю голосів – 10 проти 9 – вони ухвалили внести в резолюцію слово «геноцид». Натомість комісія не підтримала поправку про встановлення дня пам’яті жертв Волинської трагедії. У п’ятницю, 12 липня, текст резолюції з поправками комісії буде винесений на голосування у Сеймі.

«Мовчазний марш» у Варшаві

Саме про голосування в середу у Сеймі згадували на масовій акції у Варшаві, присвяченій Волинській трагедії. Її організували кресов’яни, тобто вихідці з Галичини й Волині, а також польські праві сили. У так званому «мовчазному марші», що пройшов через центр Варшави, взяли участь кілька тисяч осіб. Вони несли плакати з написами, що нагадували про криваві події 1943 року й засуджували ОУН і УПА. Під час походу з допомогою мегафона озвучували спогади тих, які вижили у Волинській різанині.

Душпастир кресових середовищ ксьондз Тадеуш Ісаковіч-Залеський закликав польських політиків проголосувати у п’ятницю в Сеймі за ухвалення резолюції із словом «геноцид». Слова ксьондза зустріли оплесками, а його докір на адресу польського президента вигуками «ганьба!»

«Я хочу просити всіх депутатів. Ми за вас голосувати. Ми дали вам мандат довіри. Будьте завтра гідні цієї довіри і голосуйте правильно, що це був геноцид, а не етнічні чистки. Ще про важливе: сьогодні президент Польші не мав відваги сказати правду, йому забракло цієї відваги» – сказав священник.

Серед учасників заходів, організованих польськими правими, можна було зауважити Вадима Колесніченка – народного депутата України з Партії регіонів. Колесніченко перебуває у Варшаві й переконує польських політиків визнати події на Волині геноцидом. У середу кресов’яни відзначили його «Хрестом пам’яті жертв геноциду ОУН-УПА».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG