Нижня і головна палата парламенту Польщі, Сейм, на своєму засіданні в п’ятницю відмовилася назвати Волинську трагедію – найкривавіший польсько-український конфлікт – «геноцидом» поляків.
Відповідну поправку підтримали лише 212 депутатів з 231 необхідного для її ухвалення. Проти проголосувало 222 депутати з 437, які взяли участь у голосування та троє утримались. Перед голосуванням перед депутатами Сейму виступив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, котрий закликав не загострювати позицію в питанні Волинської трагедії.
Раніше комісія культури та засобів інформації Сейму Польщі на своєму сьогоднішньому засіданні підтримала внесену поправку до заяви до 70-ї річниці Волинської трагедії про визнання тих подій «геноцидом».
У травні 1997 року Україна та Польща підписали Спільну заяву «До порозуміння і єднання», а у липні 2003 року – Спільну заяву «Про примирення в 60-у річницю трагічних подій на Волині».
Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською повстанською aрмією та польською Армією крайовою з участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
Відповідну поправку підтримали лише 212 депутатів з 231 необхідного для її ухвалення. Проти проголосувало 222 депутати з 437, які взяли участь у голосування та троє утримались. Перед голосуванням перед депутатами Сейму виступив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, котрий закликав не загострювати позицію в питанні Волинської трагедії.
Раніше комісія культури та засобів інформації Сейму Польщі на своєму сьогоднішньому засіданні підтримала внесену поправку до заяви до 70-ї річниці Волинської трагедії про визнання тих подій «геноцидом».
У травні 1997 року Україна та Польща підписали Спільну заяву «До порозуміння і єднання», а у липні 2003 року – Спільну заяву «Про примирення в 60-у річницю трагічних подій на Волині».
Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською повстанською aрмією та польською Армією крайовою з участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
