Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 22:02

Україна – ключова для Європи, якщо не потрапить під контроль Росії (європейська преса)


Кому дістанеться Україна – Європі чи Росії, Євросоюзові чи Євразії – таку проблему порушує популярна чеська газета Lidové noviny. А британська The Guardian вважає, що Україна може ввійти до переліку тих країн, які, ймовірно, заблокують проект створення нового морського заповідника в Антарктиді. А варшавська Gazeta Wyborcza з’ясовує, яких духів – добра чи зла – хоче розбудити Польща, відзначаючи цими днями 70-ліття Волинської трагедії.

Популярна в Чехії газета Lidové noviny опублікувала інтерв’ю з відомим британським істориком і політологом Норманом Дейвісом, в якому він обмірковує гострі проблеми з життя Європи. Зокрема, Дейвіс вважає, що дуже важливо «сьогодні, після пережитих величезних страждань, які з собою принесла Друга світова війна, почати разом розмовляти, співпрацювати, а не воювати». Це стосується діалогу особливо між такими країнами, як Росія й Німеччина, Угорщина, Словаччина і Чехія, чи Україна і Польща.

На думку Нормана Дейвіса, в цілому для Європи тепер і в майбутньому головною державою була і залишається Україна. «Путін зараз пробує здобути Україну, – зазначає Дейвіс, – адже Україна – ключова для всієї Європи. До часу, поки Україна не дістанеться під російський контроль, буде спокій. Але як тільки ввійде вона під контроль Кремля, Москва буде домагатись, щоб стосунки в Центральній Європі повернулись туди, де вони були перед 1989 роком. І це не робитимуть танки, це станеться інакше, але ціль та ж сама». Та коли так станеться, «буде погано всій Європі», підсумовує відомий британський історик.

«Росія та Україна можуть заблокувати проект створення антарктичного морського заповідника» – статтю під таким заголовком помістила британська The Guardian. План передбачає створення двох великих морських заповідників поблизу берегів Антарктиди, площа яких може перевищити всі океани, які досі перебувають під охороною, зазначає щоденник. Комісія у справах охорони живих морських ресурсів Антарктиди, яка складається з 25 членів, нині засідає в німецькому Бремергафені, щоб обговорити всі аспекти справи.

Рішення з цього питання, зазначає The Guardian, має бути винесене наступного вівторка, та є велика небезпека, що воно не буде ухвалене. «Дебати виявляють розкол між «рибальськими державами» і тими, хто себе позиціонує як прихильники збереження природи, такими, як США, Австралія, Нова Зеландія чи країни ЄС. На думку австралійського фахівця Алана Геммінґа, якого цитує британський щоденник, «можна поставити Росію та Україну у верхню частину списку держав, поряд із Китаєм, Японією і до певної міри Південною Кореєю, які можуть серйозно порушити спокій теренів, що охороняються».

Польська Gazeta Wyborcza у зв’язку з днями пам’яті подій Волинської трагедії звернулась до виступу міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського у Сеймі – нижній палаті парламенту країни. Потрібно вирішити, чого прагне Польща, зауважує один із найвпливовіших європейських політиків. «Чи ми хочемо допомогти Україні з порадою, як вона сама має впоратися зі своєю історією, чи так, як українці це можуть сприйняти, надмірно прискорювати цей процесі й їх принизити?» – зазначає Радослав Сікорський. Він наголошує, що не можна загострювати ситуацію й принижувати українців, вибрати можна інше, те, «що буде служити інтеграції України до Європейського союзу». Щоденник зазначає, що польський Сейм остаточно відкинув визначення Волинської трагедії як геноциду, але залишив термін «етнічна чистка з ознаками геноциду».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG