Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:08

У Сеймі Польщі вирішили не принижувати українців словом «геноцид»


Польський уряд вшановує хвилиною мовчання жертви Волинської різанини, Варшава, 12 липня 2013 року

Польський уряд вшановує хвилиною мовчання жертви Волинської різанини, Варшава, 12 липня 2013 року

Варшава – Кривавий конфлікт на Волині в 1943 році був етнічною чисткою з ознаками геноциду. Таке формулювання після тривалої і дуже напруженої дискусії ухвалив у п’ятницю польський Сейм. Більшість депутатів нижньої палати парламенту Польщі не підтримала поправки, внесеної правими силами, які наполягали на терміні «геноцид». Про те, чому не можна принижувати українців словом «геноцид», з парламентської трибуни говорив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. На його думку, справа євроінтеграції України має епохальне значення для Польщі. Під час голосування за «волинську» резолюцію у сесійній залі був присутній польський кабінет міністрів на чолі з прем’єром Дональдом Туском.

Починаючи з дев’ятої ранку, депутати Сейму голосували за ухвалення низки важливих документів. Проте жоден із них не викликав такого ажіотажу, як текст резолюції, присвяченої 70-річчю Волинського злочину. Якщо інші ухвали депутати приймали впродовж кількох хвилин, то голосування «волинської» резолюції тривало майже дві години. Депутати сварилися й виходили на перерви, щоб узгодити позицію фракцій.

Праві й ліві політики, виступаючи з парламентської трибуни, говорили, що потрібно ухвалити такий текст резолюції, який днем раніше узгодила комісія з культури, тобто зі словом «геноцид». Натомість депутати з найбільшої правоцентристської партії «Громадянська платформа» твердили, що Сейм мусить прийняти менш гостре формулювання – «етнічна чистка з ознаками геноциду».

Про те, наскільки нервовою була атмосфера в сесійній залі, свідчить промовистий епізод: правий політик, стоячи на парламентській трибуні, дорікнув єдиному депутатові-українцеві в Сеймі, членові «Громадянської платформи», що його батько був у загоні УПА, який начебто спалив польське село.

Повчальний «урок історії» від міністра Сікорського

Щоб знизити температуру політичних емоцій, на трибуну піднявся представник уряду – міністр закордонних справ Радослав Сікорський.

Під незадоволені вигуки частини депутатів він говорив про винятковий історичний етап, на якому зараз перебуває Україна. За словами Сікорського, підписання або непідписання Києвом угоди про асоціацію з ЄС вплине на геополітичний вибір України на десятки років. Міністр нагадав польським політикам: «Весь Сейм знає, що є сили, які інакше, ніж ми, дивляться на напрямок, в якому Україна повинна інтегруватися, які на даний момент діють дуже активно, намагаючись змінити напрямок інтеграції України в інший бік».
Міністр Радослав Сікорський переконує депутатів Сейму вгамувати свої емоції, Варшава, 12 липня 2013 року

Міністр Радослав Сікорський переконує депутатів Сейму вгамувати свої емоції, Варшава, 12 липня 2013 року


Сікорський наголосив на тому, що загострення Сеймом польської позиції в питанні Волинської трагедії не сприятиме єдності українських політичних сил й ускладнить процес євроінтеграції України. Звертаючись до депутатів, які намагалися закричати його виступ, Сікорський прочитав їм коротку лекцію історії.

Ми можемо або загострювати формулювання й принизити українців, або зробити щось, що служитиме інтеграції України з Європейським союзом
«Ці вигуки лунають у той час, коли ми обговорюємо дуже важливу справу, на мою думку, ця справа має епохальне значення для нашої держави. Пригадаймо, як почався занепад першої Речі Посполитої, коли наша країна почала втрачати свою міжнародну позицію. Ми не зуміли скористатися плодами Люблінської унії, ми не зуміли включити козаків у політичну систему Речі Посполитої», – говорив міністр. «Ми можемо або загострювати формулювання й принизити українців, або зробити щось, що служитиме інтеграції України з Європейським союзом», – наголосив Сікорський.

263 голоси за поміркованішу версію резолюції

Виступ Сікорського обурив депутатів з правого та лівого крила Сейму. Йому закинули, що своїм виступом він принизив поляків. До сумління депутатів вирішила промовити Беата Кемпа, депутат із партії «Солідарна Польща». Вона зачитала з парламентської трибуни перелік тортур, якими вбивці мучили волинських поляків. Кемпа також сказала: «Українці, росіяни, люди Сходу поважають тільки сильних. І якщо тут покажемо свою силу, щойно тоді вони нас поважатимуть, і тоді їх поважатиме Євросоюз».

Після бурхливої дискусії депутати Сейму більшістю голосів ухвалили помірковану версію «волинської» резолюції. В ухваленому парламентом документі події на Волині названо не геноцидом, а «етнічною чисткою з ознаками геноциду». Із 442 депутатів, які голосували, цей текст підтримали 263 депутати. «Проти» було 33 голоси, а 146 депутатів, здебільшого із партії «Право і справедливість», утрималися від голосування. Як пояснили політики цієї, очолюваної Ярославом Качинським, партії, вони не хотіли голосувати за резолюцію, яка не називає подій на Волині геноцидом.
Результати голосування по «волинській» резолюції. Більшість проголосувала за поміркованішу версію тексту, Варшава, 12 липня 2013 року

Результати голосування по «волинській» резолюції. Більшість проголосувала за поміркованішу версію тексту, Варшава, 12 липня 2013 року


Сейм також не підтримав пропозиції правих сил встановити 11 липня день пам’яті жертв i мучеництва кресов’ян. Розчарований перебігом голосування Єжи Стефанюк (Польська селянська партія) запропонував Сеймові вшанувати жертви Волинської різанини хвилиною мовчання. За його словами, цей символічний жест повинен об’єднати політиків, яким не вдалося досягти консенсусу. Депутати стоячи вшанували загиблих хвилиною тиші.

Гра була дуже ризикованою – Дональд Туск

Після завершення голосувань у Сеймі справу «волинської» резолюції прокоментував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. На його думку, ухвалений парламентом текст резолюції належним чином вшановує жертви волинського злочину і засуджує його виконавців. Туск вважає, що парламентська суперечка стосувалася не так питання вшанування жертв, як загострення позиції Польщі в оцінці трагічного минулого.

Польський прем’єр звернув увагу на те, що частина депутатів вимагала такого загострення, незважаючи на специфіку ситуації, в якій сьогодні опинилися Польща, Україна, Росія та Європейський союз.

Відбувається пікет молодих українців, які звертаються до Сейму, щоб не ускладнювали відносини, реалізовуючи таким чином наміри і мрії Кремля
Про дискусію в Сеймі Туск сказав: «Це був суперечка про політику, внутрішню, хто кого перекричить, що він більший патріот, і зовнішню, де гра була дуже ризикована. Під час голосування я отримав таку інформацію, що біля посольства Польщі в Україні відбувається пікет молодих українців, які звертаються до депутатів польського Сейму, щоб вони не ускладнювали польсько-українські відносини, реалізовуючи таким чином наміри і мрії Кремля. Саме так деякі українці сприйматимуть ці дискусії».

Згідно з визначенням ООН, українці могли б кваліфікувати геноцидом операцію «Вісла»
Як наголосив голова польського уряду, суперечка про визначення геноциду в Сеймі була двозначною. Туск пояснив: «Ніхто в Сеймі не зауважив, що, згідно з визначенням ООН, українці могли б кваліфікувати геноцидом операцію «Вісла». Задумаймося про те, в чому полягає наше сьогоднішнє завдання – загострювати формулювання й змагатися, хто кого сильніше вдарить словом, чи формулювати речення так, щоб було зрозуміло, хто винен, наскільки страшним був цей злочин, наскільки сильно ми вшановуємо пам’ять про жертви, але водночас щоб ці формулювання не ускладнювали процес примирення між Польщею та Україною».

За словами Дональда Туска, добрі польсько-українські стосунки – це одна з найкращих гарантій безпеки в регіоні. «Відповідальні люди не хочуть аукціону історичних терпінь», – резюмував він.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG