Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:41
Цього року виповнилася десята річниця закінчення проекту людського геному, успадкованого матеріалу, що міститься у клітині людини. Результати отриманих протягом тринадцяти років досліджень даних досі вивчаються. Цей проект відкрив шлях до нового типу медицини, що підходить до лікування на молекулярно-генетичному рівні.

Цього ж року виповнилася також шістдесята річниця з часу відкриття подвійної структури ДНК. Цим визначальним подіям в історії людства присвячена виставка у Національному природничому музеї у Вашингтоні.

Бен Томас прийшов у вашингтонський природничий музей разом з батьками. Родина спеціально приїхала зі штату Огайо, щоб 12-річний Бен потрапив на виставку геному людини. Він каже:

«Мене завжди це цікавило: хто ми такі і те, як ми виглядаємо, контролюється цими маленькими молекулами, які називаються ДНК. Ця експозиція, як торт для мене. Я обожнюю такі речі».

Ці маленькі молекули є канвою нашого життя, розповіла організатор виставки Меґ Риверс, яка обрала для демонстрації генетичного коду нескінченну прокрутку букв у телевізорі та… на манекені:

«На манекені висвічується генетичний код людини, це робиться для того, щоби залучити відвідувачів до дискусії і змусити їх задуматися над власним кодом, і що це означає для них».

До уваги відвідувачів фотографії, мультиплікаційні відео- та інтерактивні ігри, що розповідають про історію генетики, як також про етичні та соціальні аспекти цієї науки.

Ерін Ґрін – директор Національного науково-дослідного інституту геному. Його заклад тісно співпрацював з природничим музеєм над розробкою цієї виставки, завдання якої – підвищити геномну грамотність. Він так розповідає про значення геному для кожного з нас:

«Геноміка стане незабаром складовою частиною медичних послуг у таких ділянках як рак, інфекційні захворювання, які саме ліки виписувати пацієнтам та у лікуванні рідкісних хвороб, які мають генетичну причину. Це стане частиною медицини, і люди повинні бути краще ознайомлені з цією наукою».

12-річна Кейлін Альфаро не може повірити, що вона тримає в руках пробірку зі своїм ДНК.
«Тепер акуратно переверни пробірку, дуже обережно, і ти почнеш бачити серпантин».

«Я бачу».

Кейлін тепер має пляшечку зі своїм генетичним кодом. Розлучатися з нею вона не збирається, каже, що буде носити замість кулону.

«Тому що це я, і це розповідає мені про мене і звідки я походжу», – додає вона.

Учителька Кейлін, Андреа Конвей, вважає дуже корисною екскурсію на виставку у природничий музей:

«Це допоможе нам на уроках, тому що учні отримали не лише нагоду дізнатися глибше про те, що ми вивчаємо, але й провести паралелі з іншими речами, які ми вивчали раніше про людське життя, рослини, тварини».

Експозиція триватиме до вересня. Її організатори сподіваються, що бодай частина із семи з половиною мільйона людей, які відвідують природничий музей, захочуть розблокувати свій генетичний код.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG