Доступність посилання

ТОП новини

Хто вирізав чехів і українців у селі на Рівненщині під час Другої світової? (Європейська преса)


Польська преса коментує інцидент, який стався з польським президентом Броніславом Коморовським 14 липня у Луцьку на вшануванні 70-х роковин Волинської трагедії. Експерти вважають, що охорона Коморовського діяла правильно, коли затримала і передала українській міліції хулігана, який роздушив на плечі президента яйце. Газети також виділяють слова президента Польщі, сказані ним під час вшанування пам’яті жертв українсько-польського етнічного конфлікту, що «є ми тут всі сьогодні разом, поляки і українці». У пресі висвітлюють виступ голови Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу у Варшаві, де той висловив сподівання на підписання угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Європейські оглядачі також нагадують, що в українському Малині 13 липня 1943 року сталася найбільша масова акція знищення чехів за часи Другої світової війни.

Польська Gazeta Wyborcza публікує оцінки експертів щодо дій охорони польського президента Броніслава Коморовського під час інциденту 14 липня у Луцьку, коли хуліган зміг розтерти на плечі президента яйце. Це сталося тоді, коли Коморовський підійшов до вірян після богослужіння, присвяченого пам’яті жертв польсько-українського етнічного конфлікту. Колишній шеф Бюро охорони уряду Польщі генерал Мар’ян Яніцький вважає після перегляду відео інциденту, що охорона Коморовського діяла правильно. Яніцький додає, що у разі реальної небезпеки для президента Польщі, коли б нападник мав у руках якусь зброю, охорона глави польської держави змогла б захистити його життя. А так, як зауважив польський генерал, реакція охорони була адекватною – коли в руках 21-річного хулігана з’явилося яйце, його було затримано охоронцями й передано українській міліції. «Ані на мить президент Польщі не залишався без охорони», – наголошує Мар’ян Яніцький. Газета також наводить запевнення представників ВО «Свобода», що їхні люди не мають ніякого стосунку до цього інциденту. Польський оглядач також зауважив, що президент Польщі відмовився прокоментувати інцидент із яйцем.

Видання також виділяє слова польського президента Коморовського, сказані ним в костелі апостолів Петра і Павла в Луцьку, про те, що «присутні тут поляки і українці разом віддаємо шану всім жертвам Волинської різанини та думками звертаємося до Бога з проханням пробачити нам за цю різню». Наводить Gazeta Wyborcza й слова віце-прем’єра України Костянтина Грищенка про важливість спільного вшанування пам’яті жертв братовбивчого конфлікту.

Австрійська Der Standard поінформувала про візит наприкінці минулого тижня до Варшави голови Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, який заявив польському телебаченню про свої сподівання на підписання угоди про асоціацію між ЄС та Україною цього листопада у Вільнюсі. Баррозу висловив підтримку тіснішій співпраці ЄС з Україною та тим реформам, які має здійснити Україна. Баррозу наголосив, що сподівається на здійснення у Вільнюсі цієї осені «сподівань як Європи, так і громадян України».

Чеська Lidové noviny інформує, що у ці липневі дні, разом із відзначенням у Луцьку 70-річчя пам’яті жертв Волинського польсько-українського етнічного конфлікту, також відзначається 70-річчя пам’яті «найбільшої різанини чехів у часи Другої світової війни». Йдеться про винищення 13 липня 1943 року чехів (до 650 осіб) та українців (до 200) у селі Чеському Малині, що на Рівненщині. Тут наводяться докази українських і чеських істориків про участь у цій акції польської поліції на службі у нацистів. Однак остаточного доведення ролі нацистів і польської поліції у цій трагедії не існує до сьогодні, відзначає празьке видання. Lidové noviny цитують свідка трагедії, який згадує, що через кілька днів після знищення населення Чеського Малина німецький генерал сказав чеським старостам сіл регіону, що це «була помилка, страшна помилка».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG