Доступність посилання

logo-print
07 грудня 2016, Київ 16:47
Київ – Українці використовували радіо для радіотелеграфного зв’язку ще на початку двадцятого століття, а перші радіопрограми почули у 1924 році. У роки Другої світової війни радіо залишалось єдиним джерелом інформації для громадян СРСР. Тоді ж радянські уряд і спецслужби остаточно перетворили радіо на рупор радянської ідеології. У добу Холодної війни монополія радянського радіо на інформацію була порушена: від 1950-х років на СРСР, а після його розпаду – на новостворені держави транслюють передачі західні радіостанції, серед яких і Радіо Свобода. Яке ж майбутнє чекає на радіомовлення у час електронних комунікаційних технологій?

За даними Національної ради України з питань телерадіомовлення, ліцензію на мовлення має понад тисячу телерадіокомпаній. У радіомовній сфері країни в 2012 році працювали 15 загальнонаціональних і 57 регіональних радіокомпаній. Нині програми більшості радіостанцій України доступні у комп’ютерах, нових моделях мобільних телефонів тощо, стверджують експерти.

Радіомовлення супроводжує людей упродовж дня, поступаючись хіба що увечері телевізійним новинам і програмам. Але, згідно з опитуваннями соціологів, радіо вже не є основним джерелом інформації для більшості українців – люди слухають радіо здебільшого як звукове тло вдома, у транспорті, на роботі тощо.

Майже 60 відсотків українців, опитаних асоціацією «Європейська журналістська обсерваторія», зазначили, що за потрібною інформацією звертаються відразу до кількох засобів масової інформації.

При цьому рейтинг медіа, за критерієм головного джерела інформації, такий: 87 відсотків опитаних громадян України звертаються, насамперед, до телебачення, також 42 відсотки респондентів звертаються до інтернету, 40% – до друкованих видань. Радіо посідає останнє місце, отримавши всього 30 відсотків. При цьому, за різними даними, більше ніж половина українців слухає музику саме по радіо.

Радіомовлення має перейти на європейські стандарти – фахівці

Фахівці вважають, що українці охоче слухатимуть новини та інформаційні програми на радіо, якщо воно перейде на цифрові стандарти мовлення. Станом на 2013 рік мережа радіомовлення України потребує технічної модернізації відповідно до європейських стандартів, зазначають фахівці Національної телерадіокомпанії. А Національна рада з питань телерадіомовлення розвиток цифрового телерадіомовлення називає одним зі своїх пріоритетів.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань телебачення і радіомовлення комітету з питань свободи слова й інформації Микола Княжицький вважає, що перехід радіостанцій на цифрове мовлення – не найближча перспектива, але процес уже розпочато.

Говорити про якийсь його занепад я не бачу ніяких підстав. В автомобілях українці здебільшого слухають радіо
«Що стосується цифрового радіомовлення, то працівники Нацради з питань телерадіомовлення стверджують, що це не є найближчою перспективою України. Але у нас є декілька груп ентузіастів, які дуже активно над цим працюють. А коли ми в Україні говоримо про радіо, то говорити про якийсь його занепад я не бачу ніяких підстав. Оскільки, подивіться, в автомобілях українці здебільшого слухають радіо», – зазначив Княжицький у розмові з Радіо Свобода.

На думку Княжицького, в українському радіоефірі мало програм, які б захищали певною мірою національну ідентифікацію громадян України. «Українське радіо відоме тим, що транслює російську музику – на жаль, це стосується більшості станцій», – каже Княжицький.

Для збільшення аудиторії радіостанції використовують сучасні комунікаційні технології. Наприклад, технологію multimedia, яка дозволяє слухати радіопрограму в електронному форматі. І за останні роки, за різними опитуваннями, більшість радіостанцій упевнено освоїла електронний простір. А кілька українських радіостанцій взагалі працюють лише в інтернеті. Серед них – «Молоде радіо», «Громадське радіо» (нині працює у тестовому режимі) та інші.

Продюсер «Молодого радіо» Станіслав Шумлянський розповідає, що перехід з радіочастоти на електронне мовлення пішов «Молодому радіо» на користь: аудиторія радіо постійно зростає і нині перевищує тисячу слухачів на день.

Тепер ми не один канал, яким були в час ефірного мовлення
«Складнощів з переходом в інтернет у нас не було, навпаки, все стало простіше і дешевше. Тепер ми не один канал, яким були в час ефірного мовлення. Нині «Молоде радіо» слухають у соціальній мережі «ВКонтакте», також слухають з нашого сайту, з ретрансляторів. Цими днями ми запустили програму для пристроїв на системі Android», – зазначив Шумлянський.

Чи зникне «брехунець»?

Журналісти, які працюють у радіоефірі, відзначають, що інтернет дозволяє радіомовленню розвиватись, базуючись на сучасних технологіях, але вважають, що відмовлятись від класичного радіоефіру не варто.

Авторка культурологічних програм на одному з каналів радіо Олена Бабій вважає, що радіо буде жити і в класичному варіанті, і як інтернет-ресурс.

«Я думаю, радіо – маю на увазі класичне радіо – буде існувати завжди. Бо ж є жителі сільських місцевостей, є багато людей, які не мають телевізора, комп’ютера, інтернету. Але фактично в усіх встановлені якісь, нехай і старенькі, радіоприймачі і люди просто радіо слухають фоном.Люди радіо слухають не для того, щоб почути конкретну програму, а просто це радіо постійно супроводжує їхнє життя», – каже Бабій.

Щоправда, нині не всі сільські громади мають змогу утримувати в належному стані старі дроти радіозв’язку – на це немає коштів. У багатьох селах дроти зрізали на металобрухт, «брехунці» замовкли, а поновити радіоточку теж немає коштів. Доба «брехунця» закінчується, вважає журналістка з Волині Наталка Позняк-Хоменко.

Щоправда, на відміну від радянських часів, нині українець має змогу обрати радіостанцію, яка йому до вподоби, і відмовитись від радіоприймача, слухаючи улюблену радіостанцію в інтернеті.

А Національна рада з питань телерадіомовлення пропонує співгромадянам, громадським організаціям співпрацювати – регулювати діяльність нових медіа, формувати підбір програм, щоб захистити дітей від негативного впливу медіа і приборкати аудіопіратство тощо.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG